Барсуков Степан Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Барсуков Степан Данилович
Народився 8 (20) грудня 1872 (147 років)
Сороківка біля Харкова
Помер невідомо
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність оперний співак
Alma mater Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Заклад Большой театр і Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського

Степа́н Дани́лович Барсуко́в (нар. 8 (20) грудня 1872(18721220), с. Сороківка біля Харкова — пом. ?) — російський оперний співак (тенор) і педагог українського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з селянської родини. Навчався на чоботаря. Співати почав у тюремній церкві хлопчиком. На його спів звернули увагу і він був відправлений на навчання в Москву.[1]

Вокальну освіту здобув у Московському музично-драматичному училищі Московського філармонічного товариства (клас Семена Біжеїча) та у Московській консерваторії (1893—1901).

1901 року дебютував у Большому театрі в ролі Ромео («Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно). В цьому ж році дирекція Большого театру направила його в Італію для удосконалення своєї майстерності, де він навчався до 1902 року.

З 1 березня 1902 року[2] по 1912 рік  — соліст Большого театру в Москві.

1903 року співав з Ф. Шаляпіним в опері «Алеко» Рахманінова в Новому театрі[3].

1907 року гастролював у Нижньому Новгороді.

1898—1921 — викладач Московської консерваторії, професор[4].

Подальша його доля невідома.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина, Адель Конрадівна Барсукова (дівоче прізвище — Тарасевич) — музикант, випускниця консерваторії.

Мав дітей. Молодшу доньку звали Олександрою.

1909—1913 років родина щоліта відпочивала в Галичі Костромської губернії. Там Степан Данилович займався благодійництвом, підтримував місцеве протипожежне товариство і місцевий театр. 1909 року Адель Конрадівна відкрила першу в цьому місті музичну школу.

Влітку 1910 року в Літньому театрі Степан Барсуков поставив «Русалку» Даргомижського. Наступного літа поставив в театрі пролог із «Снігуроньки» Римського-Корсакова. Вистава йшла під акомпанемент Аделі Конрадівни. Крім спектаклів Барсуков був постановником концертів у Галичі. Останній раз Степан Данилович відвідував Галич влітку 1914 року саме з концертом.[1][5]

Партії[ред. | ред. код]

  • Князь («Русалка» Даргомижського)
  • Синодал («Демон» Рубінштейна)
  • Туча, Садко, Левко, Гвідон («Псковитянка», «Садко», «Майська ніч», «Золотий півник» Римського-Корсакова)
  • Герман, Ленський, Андрій («Винова краля», «Євгеній Онєгін», «Мазепа» Чайковського)
  • Фауст («Фауст» Гуно)
  • Альфред, Гастон («Травіата» Верді)
  • Герцог Мантуанський («Ріголетто» Верді)
  • Хозе («Кармен» Бізе)
  • Ліонель («Марта» Флотова)
  • Йонтек («Галька» Монюшка)
  • Джеральд («Лакме» Деліба)
  • Діон («Зимова казка» Гольдмарка)
  • Мулла («Кавказький бранець» Кюї)
  • Володимир Ігорович («Князь Ігор» Бородіна)
  • Фінн («Руслан і Людмила» Глінки)
  • 1-й дворянин («Лоенгрін» Вагнера)
  • Терпнос («Нерон» Рубінштейна)
  • Єврей («Скупий лицар» Рахманінова)
  • Чаплинський («Пан Воєвода» Римського-Корсакова)
  • Лоренцо («Фра-Дияволо» Обера)
  • Народний співак («Рафаель» Аренського)
  • Родрігес («Дон Кіхот» Масне)
  • Молодий циган («Алеко» Рахманінова)
  • Левко («Майська ніч» Римського-Корсакова за Гоголем)
  • Альоша Попович («Добриня Микитич» Гречанінова)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Н. Сотников. Страницы истории театра в Галиче(рос.)
  2. Барсуковъ, Степанъ Даниловичъ // Ежегодник императорских театров, Выпуски 4-6, 1910. — С. 117(рос.)
  3. Федор Иванович Шаляпин: Статьи, высказывания, воспоминания о Ф. И. Шаляпине. — М.: Искусство, 1960. — С. 588(рос.)
  4. Советская музыка. Том 54. Вып. 1-6. — М.: Государственное музыкальное издательство, 1990. — С. 
  5. Городскому саду Галича 100 лет(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Словник співаків України / Лисенко Іван. — К.: Рада, 1997. — С. 22—23
  • Пружанский А. М. Отечественные певцы. Словарь. М., 1991. — Часть І. — С. 51(рос.)