Бачман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бачман
Народився бл. 1210
Помер 1239/1240
страта
Національність половці

Бачман або Бачимак (*бл. 1210 — 1239/1240) — один з очільників половецького спротиву монголам. Основними відомостями є історики Рашид-ад-Дін Фазлуллах та Джувайні.

Життєпис[ред.ред. код]

Стосовно походження існують розбіжності: за одними походив з клану Ольберлю й був лише військовиком хана Беркуті, за іншою — Кай-оба, належав до бурд-огли (бурчевичів), бувши онуком або правнуком хана Боняка. Розбіжності походять від вказівки Рашид-ад-Діна Фазлуллаха, що Бачман належав до «ольбурлік», яку розуміють як ель-бурі, тобто бурд чи бурч (Бурчевичі), інші — ольберлю.

У 1237 році після вторгнення монголів на чолі із Бату-ханом до Половецького степу Бачман вступив в союз з придонськими асами (ясами) на чолі із Качир-укуле, розпочавши маневрену війну проти ворога. Безпосередні бойові дії розпочалися у 1238 році. Можливо, діяв разом з ханом Беркуті.

Активність Бачмана призвела до того, що Бату змушений був спрямувати проти половців найкращих своїх військовиків Субедея та Мунке, які у 1239 році завдали Бачману низку поразок, внаслідок чого той відступив на гирла Волги, де сховався на одному з островів. Монголи, скориставшись відпливом, раптовим ударом наприкінці 1239 або на початку 1240 року остаточно завдали поразки Бачману, який потрапив у полон. За наказом Менке останнього було страчено.

Джерела[ред.ред. код]

  • Плетнёва С. А. Половцы. — М., 1990. — С. 178 (рос.)