Котян

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Котя́н († прибл. 1240) — половецький хан із роду Тертер-оба (Тертровичів, дурут)[1][2] (прибл. 11921223). Син хана Сутоя. Тесть галицького князя Мстислава Удатного[1]. Ймовірно, тесть угорського короля Стефана V[3] і дід угорського короля Владислава IV Половця. Мав володінння у Подністров'ї, ворогував із галицькими боярами[2]. Учасник битви на Калці. 1239 року, під натиском монголів, залишив українські степи; мігрував з половцями до Угорщини, де прийняв християнство. Убитий із синами в Пешті.

Ім'я[ред.ред. код]

Транскрипції імені в історичній літературі:

  • Котян
  • Кутен
  • Хотен
  • Köten
  • Koteny
  • Kotjan
  • Kötöny
  • Kotyan
  • Kuethan
  • Kutan
  • Kuthen
  • Kuthens

Біографія[ред.ред. код]

1205 року, після смерті князя галицького Романа, воював у Галицькому князівстві і мало не потрапляв в полон.

1223 року, після татарської навали на Половецьку землю, Котян прийшов у Галич до свого зятя, князя Мстислава Мстиславича, з проханням до нього і всіх руських князів надати йому допомогу проти татар, яку і було надано (див. Битва на Калці). 1225 року Мстислав приводив його до себе, збираючись на ляхів, що були в союзі з Даниилом Романовичем, а 1228 року Котян допомагав великому князю київському Володимиру Рюриковичу проти Данила. Пізніше половці Котяна знову допомагали Данилу проти Угорщини.

1238 року розбитий в Астраханських степах монголами Батия.

1239 року втік із одноплемінниками до Угорщини, де король Бела IV прийняв їх у підданство і дав землі для поселення. Прийняв хрещення за католицьким обрядом між 1239 і 1241 роками[2]. Прийняв християнське ім'я Йонаса (Jonas). Убитий угорською знаттю в Пешті разом із синами.

Родина[ред.ред. код]

Докладніше: Тертер-оба

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, №1-2. С. 112-118.
  2. а б в г Пилипчук Я.В. Хан Котян и его род... Астана, 2014. C. 62-66.
  3. а б Голубовский П. В. Половцы в Венгрии. Отд. oтт. Киев: Университетская типография, 1889; Плетнева С. А. Половцы. Москва: Наука. 1990.
  4. Paloczi-Horvath A. Pechenegs, Cumans. lasians. Steppe Peoples in Medieval Hungary. Budapest: Corvina Kiadó, 1989. р. 53, 77-78; Berend N. At the gate of Christedom: Jews, Muslims and Pagans in Medieval Hungary. Cambridge: Cambridge Universitv Press, 2001. p. 261-263; Vasary I. Cumans and Tatars. Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185-1365. Cambridge: Cambridge Universitv Press, 2005. XVI. p. 99, 102-103.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Плахонін А.Г. Котян, Котян Сутойович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 242. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Головко О.Б. Половецький хан Котян СутоЄвич у політичному житті Центрально-Східної Європи першої половини ХIII ст. // XI сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. М. Київ, 7-8 червня 2007 р. Київ: Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського HAH Україна, 2007. С. 80-83.
  • Пилипчук Я.В. Хан Котян и его род [1] // Ұлы Даланың тарихы: түріктер мен моңғолдар. Астана, 2014. C. 62-66.
  • Balogh L. Mikor költözött Kötöny kun fejedelem Magyarországra? // Acta Universitatis Szegediensis de Attila József nominalae. Acta Historica. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely. 2001. T. 113. Old. 53-61.
  • Polgár Sz. Kötöny, kun fejedelem // Tanulmányok a középkori magyar történelemről. Medievisztikai PhD-konferencia előadásai. Az. I. Szeged: Szegedi Középkorász Műhely, 1999. Old. 91-102.

Посилання[ред.ред. код]