Бедрій Сергій Леонтійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бедрій Сергій Леонтійович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Бедрій Сергій Леонтійович.jpg
Загальна інформація
Народження 26 квітня 1978(1978-04-26)
Кодима
Смерть 8 червня 2015(2015-06-08) (37 років)
Красногорівка
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
28-а механізована бригада.png
 28 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Лео́нтійович Бедрі́й — старший солдат Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Кодимську ЗШ № 2.

Старший водій, 28-а окрема механізована бригада.

8 червня 2015-го загинув поблизу міста Красногорівка — вйськовий автомобіль наїхав на протитанкову міну та вибухнув — ГАЗ-53 перевозив набої на позиції українських військ. Тоді ж загинули сержант Олексій Герега, солдати Олексій Бобкін, Олег Дорошенко, Сергій Керницький, Олександр Мостіпан, Максим Чорнокнижний.

Без батька залишилося двоє дітей. Похований в місті Кодима 26-го червня, в останню дорогу проводжали тисячі людей.

12 лютого 2016 року одну із вулиць міста Кодима було названо іменем Сергія Бедрія.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом За мужність III ступеня.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Кодимі існує вулиця Сергія Бедрія[1].

У серпні 2016 року у Кодимі відкрили меморіальну дошку, присвячену загиблим на війні випускникам Кодимського аграрного ПТУ — солдатам 28-ї бригади: К. М. Ковальчуку, В. І. Ткачу та С. Л. Бедрію[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]