Безушко Валерій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безушко Валерій Григорович
Народився 10 березня 1947(1947-03-10) (75 років)
Ужгород, Українська РСР, СРСР
Діяльність художник

Валерій Григорович Безушко (10 березня 1947 року, Ужгород, Українська РСР, СРСР) — художник-графік, живописець, член Спілки художників СРСР з 1983 року, член Національної Спілки художників України з 1990 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Валерій Безушко народився у Ужгороді, з січня 1946 року в адміністративному центрі новоствореної Закарпатської області Української РСР.[1]

Дитинство та шкільні роки Валерія пройшли у місті Здолбунові Рівненської області. Після школи вступив та закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова у Львові (1974), де його вчителями за фахом були В. Бунін, В. Овчинніков, О. Попов, Іван Прійдан.

У період з 1974 по 1990 роки жив і працював у Душанбестолиці Таджицької РСР. Працював у галузі книжкової та станкової графіки: інженером-технологом Навчально-педагогічного видавництва «Ірфон» (1974); завідувачем редактора художнього оформлення (1975—1980), головним художником видавництва «Маориф» (1980—1987); художник видавництва «Адіб» (1988—1990)[1]. Починаючи з 1975 року, брав участь у щорічних республіканських художніх виставках, що здійснювалися в Душанбінському художньому салоні Спілки художників Таджикистану [2] [3].

Основні твори — ілюстрації до книг таджицьких письменників та поетів: Сотіма Улугзаде «Учитель Сходу» (1984), історичний роман «Фірдоусі» (1989), Мірсаїда Міршакара «Жива вода» (1987), збірка поезії «Рубінові чети Абдуррахмана Джамі «Вибрані твори» (1989), Мірзо Беділя «Збірка віршів» (1990). Блискуче і віртуозно художник-графік Валерій Безушко, який володів пером і тушшю, залишив яскраву спадщину в культурі Таджикистану витонченими та лаконічними графічними ілюстраціями до творів таджицьких класиків.

Твори Валерія Безушка зберігаються в Національному музеї Таджикистану імені Камоліддіна Бехзода (раніше — Музей образотворчого мистецтва Таджицької РСР) у Душанбе [4], а також у приватних колекціях Франції, Польщі.

1990 року повернувся до міста Здолбунів. Працював головним художником фірми «АРС-панорама» в обласному центрі – місті Рівному[1]; займався приватною видавничою діяльністю (1990—1994) [5] . У 2004 році заснував у рідному місті Здолбунові дитячу студію ізостудії — «Здолбунівську студію образотворчого мистецтва», став педагогом, учителем образотворчого мистецтва для обдарованих дітей, які мають схильність до творчості; з-поміж його учнів є вступники до вишів України, які стали професійними художниками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Ужгородский художник Безушко Валерий Григорьевич Источник: http://socrealizm.com.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 21 грудня 2021. 
  2. [[https://web.archive.org/web/20211027194533/https://search.rsl.ru/ru/record/01004901542 Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Республіканська художня виставка, присвячена 50-річчю освіти Таджицької РСР й Компартії Таджикистана [Текст] : живопис, скульптура, графіка, театрально-декор…]
  3. Каталог магазинів. Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  4. Національный музей Таджикистана имени К. Бехзода | Виставки | Довідник м. Душанбе. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  5. Соцреалізм живопис, скульптура, художники, картини й ціна. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 2 червня 2022.