Бенуа Леонтій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бенуа Леонтій Миколайович
рос. Леонтий Николаевич Бенуа
Benua LN.jpg
Народження 11 (23) серпня 1856Петергоф, Російська імперія
Смерть 8 лютого 1928(1928-02-08)[1] (71 рік)Ленінград, РСФРР, СРСР[1]
Поховання Літераторські мостки
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Навчання Петербурзька академія мистецтв (1879)
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург
Архітектурний стиль Ленінград, РРФСР, СРСР
Найважливіші споруди церква Захарія і Елизавети Кавалергардського полку, церква Іллі Пророка на Новодевочому цвинтарі,прибутковий будинок В. Ратькова-Рожнова, споруди Придворної співочої капелли, трибуни Коломязького ипподрому, Олександрівський прихисток для дітей арештантів, будівлі інституту Отта в Петербурзі
Заклад Вище Художнє Училище при Російській Імператорській Академії Мистецтв
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня

Заслужений діяч мистецтв РРФСР[d]

Батько Nicholas Benoisd[2]
Діти ·Nadia Benoisd
Ідентифікатори і посилання
база даних Музею Орсе 110409
Бенуа Леонтій Миколайович у Вікісховищі?

Лео́нтій Микола́йович Бенуа́ (рос. Бенуа Леонтий Николаевич, 11 (23) серпня 1856(18560823), Петергоф, Російська імперія — 8 лютого 1928, Ленінград, РСФРР, СРСР) — російський радянський архітектор, професор (з 1892), заслужений діяч мист. РРФСР (з 1927).

Закінчив Петербурзьку академію мистецтв (1879), багато будував у Петербурзі, Москві, Варшаві та ін. містах. 1911 у Києві на Хрещатику за проектом Бенуа споруджено будинок колишнього Петербурзького банку. Бенуа приділяв велику увагу педагогічній роботі (його вихованці І. О. Фомін, В. О. Щуко, О. В. Щусєв, Л. В. Руднєв). Архітектурна творчість Бенуа відзначається високою майстерністю, хоч подекуди еклектична.

Література[ред. | ред. код]


  1. а б Бенуа Леонтий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Бенуа // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 248. — 956 с.