Бердичівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бердичівський район
Berdychivsky COA 2008.png Berdychivsky Flag 2008.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Flag of Ukraine.svg Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1820800000
Утворений: 1923
Населення: 28547 (на 1.02.2016)
Площа: 865.2 км²
Густота: 34.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4143
Поштові індекси: 13300—13376
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Бердичів
Селищні ради: 1
Сільські ради: 29
Смт: 1
Села: 59
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 13313, Житомирська обл., м. Бердичів, пл. Соборна, 23, 4-27-01
Веб-сторінка: Бердичівська РДА
Голова РДА: Синельников Вадим Федорович
Голова ради: Стороженко Микола Трохимович

Commons-logo.svg Бердичівський район у Вікісховищі

Берди́чівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Житомирській області, районний центр розташований у місті Бердичів. Населення становить 29 174 осіб (на 1.08.2013). Площа — 865.2 км². Утворено 1923 року.

Історія та сьогодення[ред.ред. код]

Бердичівський район утворений 7 березня 1923 року.[1] 27 березня 1925 центр Бердичівського району перенесений з Бердичева до Махнівки, а район перейменований на Махнівський.[2]

17 червня 1925 року на території Бердичівської округи утворено новий Бердичівський район[3], до якого ввійшли:

  • В.-П'ятигірська, Бистрицька, Жидовецька, М.-Радзивилівська, Маркушівська, Обухівська, Терехівська, Фридрівська, Хажінська, Поличинецька, Грушковецька, Дмитріївська і Скраглійська сільради Махнівського району.
  • В.-Мошківська, Гальчинецька, Журбинецька, Ляховецька (без села Роскопана Могила), М.-Мошківська, Никонівська, Половецька, Реївська, Скаківська, Солотвинська і Червонинська сільради розформованого Коднянського району Житомирської округи.
  • Слободищенська і Швайківська сільради Троянівського району Житомирської округи.
  • Голодьківська, Мало-Татаринівська і Райківська сільради Янушпільського району, переданого до Бердичівської округи.
  • Білопільська, Велико-Гадомецька, Велико-Низгурецька, Гуровецька, Іванковецька, Кашперівська, Красівська, Пузирецька, Садківська і Семенівська сільради розформованого Білопільського району.

15 вересня 1930 року район розформований[4] з віднесенням сільрад:

  • Домбалівської, Фрідріхської, Кмитинецької та Поличинецької до складу Махнівського району;
  • Гурівецької, Дерганівської, Пузирецької, Палаївської, Білопільської, Закутинецької, Мало-Гадомецької, Кашперівської та Татарсько-Селищної до складу Козятинського району;
  • решту до відання Бердичівської міської ради.

27 лютого 1932 року утворюється Вінницька область, до складу якої входить Бердичів.[5] У вересні 1937 року була утворена Житомирська область, якій підпорядковується Бердичів.[6] В середині 60-х років минулого століття до складу району входив і Чуднівський район.

Географія[ред.ред. код]

Район розташований в південній частині Житомирської області і входить в склад лісостепової зони. Клімат помірно континентальний, ґрунт розвитку рослинництва.

До складу Бердичівського району входить 62 населених пункти, підпорядкованих одній селищній та 29 сільським радам. Одне селище міського типу смт. Гришківці.

Площі лісонасаджень складають понад 10 тис.га.

Корисні копалини[ред.ред. код]

У районі є граніт, сировина для виробництва цегли та черепиці, камінь, каолін, будівельний пісок, торф.

Далеко за межами району відоме Райківське кам'яне родовище з видобутку природного каменю. Розвідувальні запаси кар'єру становлять 12 млн м³.

У Великогадомецькому родовищі розвідані великі запаси первинних каолінів. Досліджена на вміст каоліну територія займає 70 га із заляганням товстого шару цінної глини 7-14 метрів, що дозволяє видобувати її відкритим способом. Запаси каоліну сягають 83 млн м³. У промисловості він використовується як добавка при виготовленні паперу, парфумерії, скла, гуми, штучних шкір, пластмас, фарб, деяких засобів захисту рослин, є головним компонентом для виробництва керамічних і фарфорових виробів.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 селишну раду і 29 сільських рад, які об'єднують 62 населених пунктів та підпорядковані Бердичівській районній раді. Адміністративний центр — місто Бердичів[7].

Населення[ред.ред. код]

Чисельність району станом на 01. 01. 2007 року становила 31,6 тис. чол., у тому числі смт. Гришківці — 4,6 тис. чол.

За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[8]:

Промисловість[ред.ред. код]

У виробничому відношення Бердичівський район — сільськогосподарський. Тому питанню розвитку сільського господарства приділяється належна увага.

Завершилось реформування сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно.

Відповідно до існуючих природно економічних умов у районі склався зерно-буряковий напрямок із розвиненим хмелярством у рослинництві та молочно-м'ясний у тваринництві. Провідними культурами району є озима пшениця та ячмінь, як займають 47% у структурі посівних площ зернової групи.

Також розвинене хмелярство.

Транспорт[ред.ред. код]

Територією району проходить автошлях E583.

Культура[ред.ред. код]

Berdychiw Karmelity Ozero dp.jpg

У районі працює 180 аматорських колективів, 46 бібліотек, 49 клубних установ.

Стали традиційними проведення свят, оглядів, конкурсів народної творчості. Основним осередком культури району є районний будинок творчості.

У с. Скраглівка діють оздоровчі табори «Березовий Гай» та «Соколятко».

У с. Терехове розташований музей класика англійської літератури Джозефа Конрада.

До послуг населення центральна лікарня, поліклініка, 14 лікарський амбулаторій, 36 фельдшерсько-акушерських пунктів, 8 аптек.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бердичівського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 69,80% (проголосували 17 659 із 25 299 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 62,83% (11 095 виборців); Юлія Тимошенко - 18,25% (3 222 виборців), Олег Ляшко - 7,61% (1 343 виборців), Сергій Тігіпко - 2,70% (476 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,04%. [9]

Персоналії[ред.ред. код]

  • с. Демчин — Герой Соціалістичної Праці К.Ворона (1925–1997);
  • с. Гальчин — польський письменник М. Чайковський (1804–1886);
  • с. Дмитрівка — Герой Радянського Союзу П.Перегуда (1913–1985);
  • с. Рея — Герої Соціалістичної Праці Я.Зощук (1906–1987), М. Гуменюк (1914–1995);
  • с. Слободище — Герої Радянського Союзу М. Грабчук (1911–1948), І.Карпенко (1915–1944);
  • с. Старий Солотвин — ботанік, член-кореспондент АН УРСР С.Кондратюк (1914–1992);
  • с. Сингаївка — художник, член Спілки художників Казахстану І.Стаднійчук (1913–2000);
  • с. Терехове — польський письменник С.Боровський (1841–1963), англійський письменник Джозеф Конрад (1857–1924);
  • с. Хажин — Герой Радянського Союзу, член-кореспондент АН СРСР, учений у галузі ядерної фізики В.Мостовий (1919–1996).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля»
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 109 від 27 березня 1925 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини і Поділля»
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
  4. Постанова ВУЦВК № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  5. Постанова ВУЦВК № 28 від 9 лютого 1932 «Про утворення областей на території УСРР» (затверджена постановою ЦВК СРСР від 27.02.1932)
  6. Постанова ЦВК СРСР від 22 вересня 1937 «Про розділення Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської — на Київську і Житомирську, Вінницької — на Вінницьку і Кам'янець-Подільську та Одеської — на Одеську і Миколаївську області»
  7. Адміністративно-територіальний устрій Амвросіївського району на сайті Верховної Ради України
  8. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  9. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-16. 

Посилання[ред.ред. код]


Житомирський район
Чуднівський район Андрушівський район
Вінницька область
(Хмільницький район)
Вінницька область
(Козятинський район)