Березька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Березька волость | ||||
| Центр | Картуз-Береза | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 935 (1885) | |||
| Населення | 5032 осіб (1885) | |||
| Густота | 25.7 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Береза-Картуска | |||
Березька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Пружанського повіту Гродненської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Картуз-Береза.
Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 11 сільських громад. Населення — 5032 особи (2572 чоловічої статі та 2460 — жіночої), 257 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 8911 | 4857 |
| Приватної власності | 12664 | 2140 |
| Казенної власності | 3 | — |
| Іншої власності | 196 | 121 |
| Загалом | 17935 | 4817 |
Основні поселення волості:
- Картуз-Береза — колишнє власницьке містечко при річці Ясельда за 35 верст від повітового міста, 1222 мешканці та 1100 міщан, 101 двір, православна церква, 6 єврейських молитовних будинків, школа, поштова станція, корпус лавок, паровий, вітряний і водяний млини. За 4 версти — залізнична станція Картуз-Береза.
- Блудень — колишнє власницьке село, 716 осіб, 73 двори, православна церква, школа, лавка, постоялий будинок.
- Піщанка — колишнє власницьке село, 233 особи, 24 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Самуйловичі — колишнє власницьке село, 661 особа, 59 дворів, постоялий будинок.
У складі Польщі[ред. | ред. код]
| Гміна Береза-Картуска | |
| 1920—1932 | |
| Воєводство | Поліське |
|---|---|
| Повіт | Пружанський |
| Адмінцентр гміни | Рев'ятичі |
| Тип гміни | Сільська |
| Населення (1921) • населення • густота населення |
5108 |
Після анексії Полісся Польщею волость отримала назву ґміна Береза-Картуска Пружанського повіту Поліського воєводства Польської республіки (гміна). Адміністративним центром було село Рев'ятичі.
Розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ 5 січня 1926 р.[2] передано населені пункти:
- із ґміни Рев'ятиче — колонія: Возне;
- із ґміни Сєлєц — село Леошки і фільварок Леошки.
1 квітня 1932 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі[3]ліквідовано ґміну Береза-Картуска і приєднано населені пункти до:
- ґміни Малеч — села Нивищі й Карпечі;
- ґміни Сєлєц — села Блудень, Леошки, Самойловичі, Хомичі, Заріччя, Смолярка, Кругле і Новосілки, селища: Блудень і Цегельня, фільварки: Леошки і Колки, залізнична станція: Береза-Картузька, а також державні ліси на території ґміни;
- новоутвореної ґміни Сєхнєвіче — села: Дягелець, Гореч, Порослове, Шилин, Піщанка, Угляни, Здитів і Тихни, маєток: Здитів, хутір: Здитів, фільварок: Біла і колонія: Возне.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 stycznia 1926 r. o niektórych zmianach terytorjalnych w powiecie prużańskim, w województwie poleskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich na terenie powiatu prużańskiego w województwie poleskiem. [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
_(1845).png)