Берендтс Едуард Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Берендтс Едуард Миколайович
Народився9 (21) грудня 1860
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер4 серпня 1930(1930-08-04) (69 років)
Таллінн, Естонія
Країна Російська імперія
 Фінляндія[1]
 Естонія[1]
Діяльністькраєзнавець, економіст, правник, викладач університету, державний службовець, політик
Alma materюридичний факультет Санкт-Петербурзького університету
Галузьюриспруденція, право[2], фінансове право[2], філософія права[2], економіка[2], регіональна історія[2], державна служба[2], видавнича справа[2] і політична діяльність[2]
ЗакладТартуський університет
ПартіяОктябристи
CMNS: Берендтс Едуард Миколайович у Вікісховищі

Едуард Миколайович Берендтс (9 (21) грудня 1860, Санкт-Петербург — 4 серпня 1930, Таллінн) — російський юрист і економіст; доктор фінансового права. Брат професора Дерптського університету Олександра Берендтса[et].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Санкт-Петербурзі у сім'ї купця лютеранського віросповідання. Навчався в училищі при євангелістській церкві св. Петра (1871—1880) та на юридичному факультеті Петербурзького університету (1880—1884). Служив у департаменті державного казначейства Міністерства державного майна (з 1886 року — столоначальник).

У 1890 році захистив магістерську дисертацію «Державне господарство Швеції» і з 1891 року викладав як екстраординарний професор у ярославському Демидівському юридичному ліцеї — замінив на кафедрі державного та адміністративного права Олександра Назимова. Наукова діяльність пов'язана переважно з вивченням економіки та права Швеції та Фінляндії. Брав активну участь у краєзнавчій та архівній діяльності в Ярославській губернії, у роботі Юридичного товариства при Демидівському ліцеї. Був ініціатором скликання першого губернського з'їзду дослідників історії та давнини, головою Ярославської вченої архівної комісії (1894—1900). Редагував праці комісії та «Временник Демидовського юридичного ліцею». В 1899 був одним з найактивніших організаторів ювілейних урочистостей з приводу святкування 150-річчя першого російського театру.

З 1900 — помічник статс-секретаря Державної ради та чиновник особливих доручень при міністрі — статс-секретарі Великого князівства Фінляндського В. К. Плеве, якому адресував велику записку «Про минуле і сьогодення російської адміністрації» з аналізом історичного досвіду державного управління в Росії та пропозиції щодо проведення помірних реформ в адміністративній сфері. Виділяв дві основні причини проблем російської адміністрації: непродуманість багатьох реформ, їх «наздоганяючий» характер і відсутність у Росії достатньої кількості грамотних, освічених людей, здатних вирішувати поточні завдання державного управління.

Був професором Петербурзького університету на кафедрі фінляндського права, директором Демидівського юридичного ліцею (1904—1905), професором Імператорського Училища правознавства. 1906 року видавав газету «Сіверянин».

Був членом ради Головного управління у справах друку. Редагував III та IV томи ювілейного видання «Історії Урядового Сенату» і написав у ньому відділи: «Проєкти реформ Сенату за царювання імператорів Олександра I та Миколи I», «Проєкти реформ Сенату у другій половині XIX століття». Автор статей у «Віснику фінансів, промисловості та торгівлі», в газетах «Народ» (1907), «Новое время», «Росія» та ін.

Дотримувався помірно-консервативних політичних поглядів, був членом ЦК партії «Союз 17 жовтня», критикував як лібералів, так і реакціонерів. Після приходу до влади більшовиків покинув Росію. У 1919 році прибув до Естонії, де з 1 серпня став консультантом міністерства внутрішніх справ зі статистики, а з 1 жовтня 1919 року по 1930 рік працював на кафедрі фінансового права на юридичному факультеті Тартуського університету. В університеті Едуард Берендтс читав фінансове право, статистику, філософію права та загальне вчення про право. Був членом Російської Академічної групи в Естонії.

Похований на цвинтарі Коплі.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Государственное хозяйство Швеции. Ч. I. История государственного хозяйства Швеции до 1809, СПб., 1890.
  • Государственное хозяйство Швеции. Ч. II, вып. I. Обзор политико-социального и экономического развития Швеции в XIX столетии. Ярославль, 1894.
  • Государственное хозяйство Швеции. Ч. II, вып. II. Формальный строй государственного хозяйства Швеции, Ярославль, 1894.
  • Меркантилисты и физиократы в Швеции в 18-м столетии / Э. Н. Берендтс. — Ярославль: Тип. М. Х. Фальк, 1892. — 66 с.
  • Государственное право Швеции / Э. Н. Берендтс. Ч. 1-2. — СПб.: Тип. Р. Голике, 1890—1894.
  • О шведско-норвежской унии. Историко-политический этюд / Э. Н. Берендтс. — Ярославль: Тип. Э. Г. Фальк, 1895. — 80 с.
  • Описание русских монет Музея Ярославской ученой архивной комиссии, пожертвованных почетным членом и казначеем Комиссии Иваном Александровичем Вахрамеевым. / Э. Н. Берендтс. — Ярославль: Тип. Э. Г. Фальк, 1898. — 42 с.
  • Обзор истории административного права и истории его литературы / Э. Н. Берендтс // Опыт системы административного права. — Ярославль: Тип. Э. Г. Фальк, 1898. — Т. 1 из Вып. 1. — 265 с.
  • Опыт системы административного права. т. I, вып. I. Ярославль, 1898.
  • Финансовое право Великого Княжества Финляндского в XIX столетии. Исторический очерк / Э. Н. Берендтс. — СПб.: Гос. тип., 1900. — 321 с.
  • Краткий обзор финансов и финансового управления Великого Княжества Финляндского. СПб., 1900.
  • Лекции по административному праву Великого Княжества Финляндского … : В 2-х т. / Э. Н. Берендтс. — СПб.: т-во Р. Голике и А. Вильборг, 1903.
  • О государстве: беседы с юнкерами Николаевскаго кавалерийскаго училища в 1906—1907 учебном году/ Э. Н. Берендтс .- Санкт-Петербург: Тип. М. М. Стасюлевича, Вып. 1. — 1908. — 246, [4] с. .
  • Краткий очерк бюджетного права Финляндии / Э. Н. Берендтс. — СПб.: Гос. тип., 1909. — 72 с.
  • К Финляндскому вопросу. — СПб., 1910. — 52 с.
  • Масонство, или Великое царственное искусство Братства вольных каменщиков как культуроисповедание. — Репринтное издание 1911 г. — СПб.: Альфарет, 2009. — 86 с.
  • О прошлом и настоящем русской администрации / Э. Н. Берендтс. — СПб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1913. — 280 с.
  • О прошлом и настоящем русской администрации: записка, составленная в декабре 1903 г. / Э. Н. Берендтс; [вступ. ст., указ., примеч. А. С. Сенина]. М.: ГПИБ, 2002. — 286, [1] с.
  • Русское финансовое право / Э. Н. Берендтс. — СПб.: Тип. С-Петерб. одиночной тюрьмы, 1914. — 453 с.
  • Связь судебной реформы с другими реформами императора Александра II и влияние её на государственный и общественный быт России / Э. Н. Берендтс. — Петроград: Сенатская тип., 1915. — 202 с.
  • Из воспоминаний старого сенатора. (20 июля 1914 г. в Зимнем Дворце) // Жизнь. Ревель. 1922. № 10. 2 мая. С.2-3.
  • Из воспоминаний старого сенатора (Заседания 1 Департамента Правительствующего Сената 5 и 9 марта 1917 г.) // Жизнь. Ревель. 1922. № 3. 22 апреля. С.2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б LIBRIS — 2012.
  2. ↑ а б в г д е ж и Czech National Authority Database

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Сенин А. С. Проблемы российской государственности в записки Э. Н. Берендтса // В кн.: Берендтс Э. Н. О прошлом и настоящем русской администрации. — М., 2002.
  • Волков В. А., Куликова М. В., Логинов В. С. Московские профессора XVIII — начала XX веков. Гуманитарные и общественные науки. — М. : Янус-К, 2006. — С. 29—30. — 2000 прим. — ISBN 5—8037—0318—4.
  • Томсинов В. А. Эдуард Николаевич Берендтс (1860 — после 1924) // Российские правоведы XVIII-XX веков: Очерки жизни и творчества. В 2-х томах (Том 2). — М., 2007. — С. 205-216. — («Русское юридическое наследие») — 1000 прим. — ISBN 978-5-8078-0145-6.
  • Берендтс Эдуард Николаевич. ЯрГУ им. П. Г. Демидова
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Берендтс_Едуард_Миколайович&oldid=42892752