Бертьєрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бертьєрит
Бертьєрит, 16,7 см. Румунія
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Btr[2]
Хімічна формула FeSb2S4
Клас мінералу Сульфосолі
Підклас Сульфоарсенити
Nickel-Strunz 10 2.HA.20
Група Галенобісмутиту
Генезис гідротермальний, низькотемпературний
Ідентифікація
Колір темно-сталево-сірий
Форма кристалів призматичні, тонкогольчасті
Сингонія ромбічна (орторомбічна)
Спайність недосконала, по (010)
Злам нерівний, ступінчастий
Твердість 2-3
Блиск металічний
Прозорість непрозорий
Колір риси коричнево-чорний
Густина 4,64
Розчинність легко розчиняється в HNO3
Оптичні властивості кристалів
Плеохроїзм видимий
Інші характеристики
Подібні мінерали Клерит, Гаравелліт
Названо на честь П'єр Бертьє[3]
Особливі характеристики крихкий
CMNS: Бертьєрит у Вікісховищі

Бертьєрит — відносно рідкісний мінерал, сульфоарсеніт заліза.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Формула: FeSb2S4. Має сталево-сірий колір з металевим блиском, який може бути покритий райдужною мінливістю. Через його вигляд його часто приймають за антимоніт.

Мінерал був знайдений у Франції 1827 року і названий на честь французького хіміка і геолога П'єра Бертьє (1782—1861). Вперше описаний у 1959 році.

Основна діагностична ознака: при плавленні утворює магнітний "корольок".

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]