Бистряков Володимир Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бистряков Володимир Юрійович
Основна інформація
Дата народження 13 грудня 1946(1946-12-13) (72 роки)
Місце народження Київ, СРСР
Країна Україна і СРСР
Професії композитор, піаніст
Нагороди
Заслужений артист України Заслужений артист Української РСР
bystryakov.artist.ua
Q: Цитати у Вікіцитатах

Володимир Юрійович Бистряков (нар. 13 грудня 1946(19461213), Київ, Українська РСР) — радянський та український композитор, піаніст, шоумен, з 1987 року — Заслужений артист Української РСР, Лауреат конкурсу піаністів ім. Б. Сметани (Чехословаччина, 1971 рік), автор музики до багатьох радянських фільмів та мультфільмів. У світлі політичних подій в Україні 2013—2017 років відомий висловлюваннями проти Євромайдану[1], підтримкою анексії Криму Росією[2]. Вважає Українську владу агресором на своїй же території, а багатьох з добровольчіх батальйонів української армії — мародерами. Також вважає, що на Донбасі немає регулярних російських військ, а воюють переважно люди, які там живуть[3]. Заявив, що українська влада вбиває культуру «чорними списками», через які вона «перевершила часи інквізиції»[4].

Життєпис[ред. | ред. код]

У дитинстві Володимир Бистряков вже виявляв композиторські здібності. Ще не досягнувши і десяти років, він писав невигадливі пісні на слова С. Маршака та інших дитячих поетів. Навчався в музичній школі ім. М. В. Лисенка. У 1972 році закінчив Київську консерваторію. Незадовго до закінчення навчання взяв участь в Міжнародному конкурсі в Градец-Кралове і завоював там першу премію. Ця перемога відкрила йому шлях на естраду. [3] У 1972—1992 роках працював піаністом Київської філармонії, виступав з фортепіанними концертами. В його репертуарі були твори Чайковського, Рахманінова, Скрябіна, Шопена, Равеля.

У 1978 році Бистряков дебютував як професійний композитор — по радіо прозвучала його пісня «Здрастуй, мій ранок» у виконанні Алли Кудлай, а потім — цілий ряд (більше десятка) пісень в музичному телефільмі «Казка як казка» у виконанні Людмили Гримальського і ВІА "Мальви". На сьогоднішній день Бистряков є автором музики до більш ніж 20 фільмів і 36 мультфільмів, автором естрадних пісень, інструментальних п'єс, музики до драматичних спектаклів. Перша популярність прийшла до Бистрякову після того, як в 1980 році Валерій Леонтьєв виконав його пісню «Куда уехал цирк?» (ця пісня пізніше увійшла також до репертуару Алли Пугачової). Всього в репертуарі Леонтьєва в ті роки було 27 пісень Володимира Бистрякова.

Як композитор багато співпрацював з відомими артистами — Олександром Малініним, Аллою Пугачовою, Валерієм Леонтьєвим, Миколою Караченцовим, Іриною Аллегрової, Ольгою Кормухіною, Павлом Смеяном, Євгеном Паперним, Іриною Понаровської, Ольгою Кабо, Альбертом Асадулліна, Аурікою Ротару, Георгієм Мельскім, Таїсією Повалій.

У пісенному жанрі працював з такими поетами-пісенниками, як Олександр Вратарьов, Аркадій Гарцман, Наум Олев, Володимир Шльонський, Володимир Гоцуленко, Вадим Левін, Михайло Таніч, Анатолій Поперечний, Юрій Рибчинський, Ігор Лазаревський, Андрій Дмитрук, Юрій Гарін, Олександр Коротко і іншими. Спільно з київським поетом Володимиром Гоцуленко Бистряков створив вокально-поетичний цикл «Дорога до Пушкіна», який записав Микола Караченцов.

В даний час багато працює з молодими виконавцями, є членом журі численних пісенних конкурсів і фестивалів, постійним членом телевізійного клубу любителів анекдотів «Золотий гусак», циклу передач «У гостях у Вови» і програми «На розі Хрещатика і Дерибасівській». Веде велику концертну діяльність в якості ведучого і виконавця власних пісень, керує створеної ним жіночої вокальної групою «Альтана». Популярна пісня «Леді Гамільтон», яка написана Володимиром Бистряковим на вірші відомого поета Олександра Вратарьова і яка входить в репертуар Георгія Мельского, Олександра Малініна і Миколи Караченцова, в 1993 році була визнана кращою піснею року.

У 2014 році разом з дружиною Ольгою заснував школу-студію «Театр пісні Ольги і Володимира Бистрякова», де діти, крім вокалу, вивчають акторську майстерність і танець. Вихованці школи вже брали участь в концертах, в тому числі в київському Оперному театрі і в Українському Домі.

Живе і працює в Києві.

Громадянська позиція[ред. | ред. код]

Фігурант бази даних центру «Миротворець» за публічну антиукраїнську пропаганду, підтримку проросійських терористичних організацій,

публічну підтримку російської агресії проти України.[5].

В інтерв'ю РІА Новини Україна 2 січня 2016 року заявив:

« Я ходил туда, на Грушевского, потому что чувствовал — сдвигаются тектонические плиты нашего государства, появляется новый вид человека Протестующего, это меня радовало. Хотя и понимал прекрасно, что в результате всех этих движений, обязательно выскочат какие-нибудь "чертики из табакерки". Так и произошло, выпрыгнули те, кто не имел к протестам никакого отношения и заявили: все закончено, ребята, расходимся! мы — уже в креслах сидим. Это было прогнозируемо. Но, тем не менее, какая-то польза для Украины была, потому что до этого вообще мы не были способны ни протестовать, ни выходить, ни сопротивляться беспределу….у нас была самая тихая, миролюбивая держава.

РИА Новости Украина: https://rian.com.ua/interview/20160102/1002982775.html[6].

»

— Я везде работаю для людей. Для меня нет "предателей", для меня нет "ренегатов", "сионистов", "сепаратистов", коммунистов, чего-то там еще "модного". Если люди рады моей музыке, если она поднимает настроение, то клички и все эти эпитеты… оставим их для профессиональных лгунов, носящих "гордое" звание политиков. РИА Новости Украина: https://rian.com.ua/interview/20160102/1002982775.html[7].

30 липня 2017 року в програмі «Гордон» на каналі «112 Україна» сказав:

« Крим у нас був автономною республікою, там законно провели референдум. І ніяких автоматів там не було. Була лише команда з Америки не перешкоджати анексії Криму.[8] »
« На Донбасі все розпочалося не з Росії, а з того, що Донбас виступав за те, щоб у нас була конфедерація. Якби у нас вона була, якби не розпочали із літаків обстрілювати Луганськ, не було б війни. Я впевнений[8]. »

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина — Бистрякова Регіна
  • Дружина — Неізвєстная Ольга
  • Дочка — Бистрякова Ірина Володимирівна (нар. 15 травня 1987)
  • Донька — Бистрякова Марія Володимирівна (нар. 19 січня 2006)
  • Син — Бистряков Олександр Володимирович (26 квітня 2009)
  • Син — Бистряков Георгій Володимирович (нар. 29 січня 1998)

Основні твори[ред. | ред. код]

Пісні
Музика до кінофільмів
Музика до мультфільмів
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg «Як Петрик П'яточкин слоників рахував» (1984)
Nuvola apps kaboodle.svg «Відчайдушний кіт Васька» (1985)
Nuvola apps kaboodle.svg «Як метелик життя вивчав» за мотивами казки Ю. Вінничука (1997)
  1. 1981 «Золоте курча»
  2. 1981 «Про великих і маленьких»
  3. 1982 «Сезон полювання»
  4. 1982 «Аліса в Задзеркаллі»
  5. 1982 «Ба-буш-ка»
  6. 1982 «Плутанина»
  7. 1983 «Здійснення з Бомбея»
  8. 1983 «Савушкін, який не вірив у дива»
  9. 1983 «Послуга»
  10. 1984 «Як Петрик П'яточкін слоників рахував»
  11. 1984 «Твій люблячий друг»
  12. 1984 «По дорозі з хмарами»
  13. 1985 «Відчайдушний кіт Васька»
  14. 1985 «Гра»
  15. 1985 «Сонечко і снігові чоловічки»
  16. 1986 «Бій»
  17. 1986 «Працьовита старенька»
  18. 1986 «Три новели»
  19. 1986 «Гаврош»
  20. 1986 "Острів скарбів. Карта капітана Флінта (фільм 1) "
  21. 1987 «Біла арена»
  22. 1987 «Кам'яна доба»
  23. 1987 «Пісочний годинник»
  24. 1987 «Старий швець»
  25. 1987 «Страшна помста»
  26. 1988 «Розгардіяш»
  27. 1988 "Ми — жінки. Солодке життя "
  28. 1988 "Ой, куди ж ти їдеш? "
  29. 1988 "Острів скарбів. Скарби капітана Флінта "
  30. 1989 «Ерік»
  31. 1989 «Моя сім'я»
  32. 1990 «Любов і смерть картоплі звичайної»
  33. 1991 «Безтолковий вомбат»
  34. 1991 «Крокодил»
  35. 1991 «Страсті-мордасті»
  36. 1993 «Клініка»
  37. 2008 «Про Аліка і Леліка»
Музика до балету

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1988 "Острів скарбів. Скарби капітана Флінта "-персонаж музичних відеозаставок
  2. 1992 «Їхати — значить їхати ...»
  3. 1998 «Бери шинель ...»
  4. 2007 «Ялинка, кролик, папуга» -Дід Мороз

Телевізійні проекти[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1987 Заслужений артист Української РСР

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]