Битва при Каліакрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Битва при Каліакрії
Російсько-турецька війна (1787—1792)
Ushakov Monument Kaliakra.jpg
Болгарські моряки біля пам'ятника Ушакову на мисі Каліакра
43°22′26″ пн. ш. 28°35′50″ сх. д. / 43.37409999999999854° пн. ш. 28.59740000000000038° сх. д. / 43.37409999999999854; 28.59740000000000038
Дата: 31 липня (11 серпня) 1791 року
Місце: Мис Каліакра, Чорне море
Результат: Успіх російського флоту
Сторони
Flag of Russia.svg Російська імперія Османська імперія Османська імперія
Командувачі
Ушаков Федір Федорович Хусейн-паша,
Сеїт-Алі
Військові сили
16 лінійних кораблів,
2 фрегати,
2 бомбардирські кораблі,
19 допоміжних суден
18 лінійних кораблів,
17 фрегатів,
43 допоміжні судна,
Берегові батареї
Втрати
17 вбитих,
28 поранених
невідомо


Битва при Каліакрії — остання битва Російсько-турецької війни 1787—1792 років, яка відбулась 11 серпня 1791 року поблизу мису Каліакрія (тепер мис Каліакра на північно-східному узбережжі Болгарії).

Хід битви[ред.ред. код]

Карта битви при Каліакрії

Російська ескадра контр-адмірала Ф. Ф. Ушакова 8 серпня 1791 року вийшла із Севастополя з метою пошуку та знищення турецького флоту. Рухаючись в похідному строю трьома колонами, вона помітила турецьку ескадру під командуванням капудан-паші Хусейна, яка стояла на якорі поблизу мису Каліакрія під захистом берегових батарей.

Намагаючись виграти час, зайняти зручне становище та захопити противника зненацька, Ушаков не став перестроювати ескадру у прийнятий тоді бойовий порядок (одна кільватерна колона). Незважаючи на вогонь турецьких берегових батарей, він відрізав ескадру противника від берега. Поки турки в паніці рубали якірні канати, намагаючись вишикуватись в лінію баталії, російські кораблі атакували ворожий флот. Турецька ескадра стала безладно відходити. Для переслідування противника Ушаков вишикував свої кораблі в кільватерну лінію та спрямував їх паралельно до турецької ескадри.

Кораблі авангарду турецької ескадри під командуванням Сеїта-Алі спробували атакувати головні кораблі російської ескадри та перерізати їх курс. Проте Ушаков на лінійному кораблі «Рождество Христово» вийшов з лінії баталії, рішуче контратакував флагманський корабель противника та змусив його вийти з бою. Інші російські кораблі, продовжуючи зближуватись з турецькими кораблями, намагались артилерійським вогнем вивести їх з ладу. Багато кораблів противника зазнали значних ушкоджень та втрат в особовому складі. Тільки на кораблі, де знаходився Сеїт-Алі, було вбито та поранено понад 450 чоловік.

Не витримавши сильного вогню російського флоту, турецькі кораблі припинили бій та під прикриттям темряви вирушили до Босфору.

Особливості тактики[ред.ред. код]

В битві при Каліакрії Ушаков застосував новий тактичний прийом — атаку ескадри противника в похідному строю трьома колонами, що стало для турків несподіванкою та викликало сум'яття на їх кораблях. Важливим фактором, що вплинув на успіх, був сміливий маневр — прохід російської ескадри між берегом та турецькою ескадрою з метою зайняти вигідне навітренне положення перед атакою, а також вихід Ушакова з кільватерного строю в ході переслідування для контратаки флагманського корабля противника. Такі дії суперечили тогочасним канонам лінійної тактики, яка вимагала суворого дотримання кільватерного строю.

Наслідки[ред.ред. код]

Частина турецьких кораблів розсіялась вздовж узбережжя. Доля капудан-паші довгий час була невідома. Алжирська ескадра Сеїта-Алі вночі досягла Константинополя. В місті поширились чутки, що Ушаков готовий штурмувати Константинополь. Успіх російського флоту в битві при Каліакрії прискорив укладення Ясськогой мирного договору.

За перемогу при Каліакрії Ушаков був нагороджений орденом Святого Олександра Невського. 14 командирів були нагороджені орденами святого Георгія та Святого Володимира 2 ступеню.

Джерела[ред.ред. код]

  • Калиакрия // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 4. — 655 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.