Битва при Фермопілах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Битва при Фермопілах
Жак Луї Давид «Леонід у Фермопілах»
Жак Луї Давид «Леонід у Фермопілах»

Жак Луї Давид «Леонід у Фермопілах»
Координати: 38°48′00″ пн. ш. 22°32′00″ сх. д. / 38.80000000002777227336991928° пн. ш. 22.53333333336077970443511731° сх. д. / 38.80000000002777227336991928; 22.53333333336077970443511731
Дата: середина вересня 480 року до н. е.
Місце: Фермопіли, Греція
Результат: перемога персів
Сторони
Імперія Ахеменідів Давня Греція
Командувачі
Ксеркс I цар Леонід I
Військові сили
близько 200 000 вояків біля 6 000 гоплітів на початку битви,
500-1400 гоплітів на 3-й день
Втрати
до 20 000 біля 4 000 убитих,
400 полонених

Фермопільська (Термопільська) битва  — героїчна оборона греками у 480 р. до н. е. Фермопільського гірського проходу від перської армії царя Ксеркса, яка вторглася в Грецію й зайняла Фесалію під час греко-перської війни. Фермопіли (Термопіли) — вузький прохід недалеко від міста Ламія (грец. Λαμία) в Греції, між Фесалією й Локридою, поблизу Малійської затоки (грец. Μαλιακός κόλπος). Битву згадували відомі давньогрецькі історики Геродот, Діодор і Ктесій.

Підготовка до походу[ред. | ред. код]

Напередодні вторгнення персів у Грецію перський цар надіслав своїх послів до Афін та Спарти з вимогою "Землі та води!", тобто підкоритися. Очевидно, посланці Ксеркса поводилися зухвало, за що і поплатилися життям. Спартанці скинули послів у глибокий колодязь, щоб вони самі з дна взяли і землю, і воду. Готуючись до війни із Персією, ефори відправили посланців до дельфійського оракула, від якого отримали недвозначну відповідь: Або Спарта вистоїть, або буде оплакувати загибель свого царя! Ось чому спартанський цар Леонід взяв з собою в похід лише 300 спартанців, велів замінити тих воїнів, які були останніми представниками свого роду, адже всі учасники походу включаючи царя повинні були загинути заради своєї батьківщини. Саме ця обставина пояснює, чому з двох царів Спарти в похід пішов саме Леонід, який був значно старшим за свого співправителя Леонтихіда і той неймовірний факт, що він, цар Леонід, бився в перших рядах і загинув в перший же день битви.

Опис битви[ред. | ред. код]

Фермопільський прохід обороняли об'єднані війська греків у 500-449 рр. до н. е., а на час битви ними керував спартанський цар Леонід на чолі ядра із 300 спартанців. Чотири дні Ксеркс вичікував біля самого проходу, а потім розпочав наступ, під час якого почергово змінював по-різному озброєні військові загони. Після двох днів запеклої боротьби персам не вдалося пройти ущелиною, захищеною муром та армією греків, що мала 5 920 воїнів. Згідно із твердженнями Геродота війська персів налічували 1,7—2,6 млн воїнів, проте сучасні вчені вважають, що це число становить близько 200 тисяч.

У битві обидві сторони зазнали великих втрат. Персам удалося нарешті подолати оборону після того, як обійшли прохід гірськими стежками, що вказав зрадник Ефіальт. За цей час Леонід відпустив 1 200 гоплітів і залишив лише 300 воїнів (за іншими даними залишилося ще 200 чи 1100 воїнів із ближніх міст, а також ілоти). Греків про обхідний наступ попередили бігуни фокійців, які обороняли стежку, але були відтіснені персами та перебіжчиком Тіррастіадом. Цар загинув разом із воїнами. Геродот також стверджує, що в полон здалися фіванці, проте вчені вважають це наклепом, адже праця Геродота створена в час міжусобиць Фів та Афін.

Відповідно до деяких джерел із 300 спартанців залишилися живими два воїни: поранений і залишений у таборі Арістодем та відісланий гонець Пантит. Але вдома на них чекала ганьба, через що перший відважно боровся в битві в Платеях, спокутуючи провину, а другий — повісився. Із персів загинули брати Ксеркса, Аброком та Гіперанф. Діодор описує останню сутичку як нічний напад спартанців на табір персів. Найбільше серед воїнів Леоніда відзначилися Дієнек, Дифірамб та брати Алфей і Марон. Перси в цій битві втратили близько 20 тис., греки — приблизно 4 тис. воїнів, 400 із яких потрапили в полон. Після бою Ксеркс знайшов тіло Леоніда й наказав відрубати йому голову та насадити на кіл. Тіло царя було перепоховане через 40 років у Спарті, на його честь через 600 років почали проводити змагання. Імена загиблих воїнів викарбувано на плиті, а на місці битви встановлено камінь з епітафією Сімоніда Кеоського: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові». Зрадник Ефіальт загинув від руки родича під час суперечки.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Битва в кінематографі[ред. | ред. код]

  • 300 спартанців — історичний фільм 1962 року з елементами мелодрами.
  • 300 спартанців — фільм 2007 року, заснований на графічній новелі Френка Міллера з низькою історичною правдивістю. Зокрема, Фермопільський прохід показаний як гірська ущелина, тоді як він йде берегом моря, відділяючи його від гір.[джерело?]

Українські Фермопіли[ред. | ред. код]

Бій під Крутами часто називають «Українськими Фермопілами». Із 2015 року таку саму назву отримала операція з оборони Донецького аеропорту, героїчні бої 2022-2023р. за місто Бахмут.

Джерела[ред. | ред. код]