Битва при Фермопілах

Битва при Фермопілах
Жак Луї Давид «Леонід у Фермопілах»
Дата: середина вересня 480 року до н. е. Місце: Фермопіли, Греція Результат: перемога персів
Сторони
Імперія Ахеменідів	Давня Греція
Командувачі
Ксеркс I	цар Леонід I
Військові сили
близько 200 000 вояків	біля 6 000 гоплітів на початку битви, 500-1400 гоплітів на 3-й день
Втрати
до 20 000	біля 4 000 убитих, 400 полонених

Фермопільська (Термопільська) битва  — героїчна оборона греками у 480 р. до н. е. Фермопільського гірського проходу від перської армії царя Ксеркса, яка вторглася у Грецію і зайняла Фесалію під час греко-перської війни. Фермопіли (Термопіли; грец. Θερμοπύλαι, θερμός — теплий, Фермос, πύλη — ворота) — вузький прохід недалеко від міста Ламія (грец. Λαμία) у Греції, між Фесалією і Локридою, поблизу Малійської затоки (грец. Μαλιακός κόλπος). Битва згадувалась відомими давньогрецькими істориками Геродотом, Діодором і Ктесієм.

Опис битви

Фермопільський прохід обороняли об'єднані війська греків у 500-449 рр. до н. е., а на час битви ними керував спартанський цар Леонід на чолі ядра з 300 спартанців. Чотири дні Ксеркс вичікував біля самого проходу, а потім розпочав наступ, під час якого змінював почергово різнонаціональні і неоднаково озброєні військові загони. Після двох днів боїв персам не вдалося пройти через прохід, який був захищений муром та армією греків, яка мала 5 920 воїнів. Війська персів налічували 1,7—2,6 млн чол., як стверджує Геродот, проте сучасні вчені вважають, що вони налічували 200 тис. воїнів.

У битві обидві сторони зазнали великих втрат. Персам вдалося нарешті подолати оборону після того, як вони обійшли прохід гірськими стежками, на які вказав зрадник Ефіальт. За цей час Леонід відпустив 1 200 гоплітів і залишив лише 300 воїнів (за іншими даними залишилось ще 200 чи 1100 воїнів з ближніх міст, а також ілоти). Греків про обхідний наступ попередили бігуни фокійців, які обороняли стежку, але були відтіснені персами, та перський перебіжчик Тіррастіад. Цар та усі воїни загинули. Геродот також стверджує, що у полон здалися фіванці, проте вчені вважають, що це наклеп, адже праця Геродота створена у час міжусобиць Фів та Афін.

За деякими джерелами також повідомляється, що з 300 спартанців залишились живими два воїни: поранений і залишений у таборі Арістодем та відісланий гонець Пантит, але вдома на них чекала ганьба, через що перший відважно бився в битві у Платеях, спокутуючи провину, а другий — повісився. З боку персів загинули брати Ксеркса, Аброком та Гіперанф. Діодор описує останню сутичку як нічний напад спартанців на табір персів. Найбільше серед воїнів-спартанців відзначилися Дієнек, Дифірамб, та брати Алфей і Марон. Втрати персів у цій битві склали близько 20 тис. чол., у той час як греки втратили близько 4 тис. воїнів та 400 з них потрапили у полон. Після бою Ксеркс знайшов тіло Леоніда і наказав відрубати йому голову та насадити на кіл. Тіло царя було перепоховане через 40 років у Спарті, а на його честь через 600 років почали проводити змагання. Імена загиблих воїнів були викарбувані на плиті, а на місці битви було встановлено камінь з епітафією Сімоніда Кеоського: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, перекажи лакедемонянам, що ми полягли тут, вірні їхньому наказові». Зрадник Ефіальт же загинув від руки родича під час суперечки.

Цікаві факти

• Фрагмент епітафії на камені у Фермопілах взяв як назву для свого оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа...» Генріх Белль (1917–1985).

Битва у кінематографі

• Історичний фільм Триста спартанців 1962 року з елементами мелодрами.

• 300 спартанців — фільм 2007 року, заснований на графічній новелі Френка Міллера з низькою історичною правдивістю.

Українські Фермопіли

Бій під Крутами часто називають «Українськими Фермопілами». З 2015 року ще одними «Українськими Фермопілами» стали звати оборону Донецького аеропорту.

Джерела

• Велика Радянська Енциклопедія. 2-е вид. Т. 44./Головний редактор Б. А. Введенський. — М.:Большая Советская Энциклопедия, 1956. — С. 631.
• Сайт присвячений Фермопільській битві
• Фермопільська битва на EDSITEment
• Фермопільська битва на Livius.org