Блозва Костянтин Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Блозва Костянтин Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження25 серпня 1983(1983-08-25)
м. Київ
Смерть18 липня 2014(2014-07-18) (30 років)
Попасна
Псевдо«Кочерга»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСМіністерство внутрішніх справ України
Рід військ Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Костянти́н Васи́льович Бло́зва (1983—2014) — солдат резерву МВС України, учасник російсько-української війни.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Народився 1984 року в місті Київ.

У часі війни пішов добровольцем; з 11 липня перебував в зоні бойових дій. Солдат резерву МВС України, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас»; гранатометник відділення ручних протитанкових гранатометів гранатометного взводу.

Загинув 18 липня 2014-го в бою із бойовиками бандоформування «Привид» біля Попасної — Луганська область. Був у складі групи, яка проводила розвідку місцевості на околиці Артемівська в напрямку Попасної. В пообідню пору група потрапила у засідку терористів та прийняла бій з переважаючими силами супротивника. Під час бою Костянтин зазнав вогнепального поранення, несумісного з життям. Вважався зниклим безвісти.

Без Костянтина лишились дружина Катерина та син Тимур (проживають в Київській області).

7 травня 2015 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду його оголошено померлим та встановлено дату смерті — 18 липня 2014 року.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 2 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • Біля в'їзду до Попасної з нагоди першої річниці визволення українськими військами 22 липня 2015 року відкрито пам'ятний знак на честь полеглих бійців батальйону «Донбас» Костянтина Блозви, Ігоря Черняка та Сергія Бохонька.

Джерела

[ред. | ред. код]