Боберка (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Боберка
Sernyky14.JPG
Боберка у селі Серники
49°40′12″ пн. ш. 24°16′48″ сх. д. / 49.67000000000000171° пн. ш. 24.28000000000000114° сх. д. / 49.67000000000000171; 24.28000000000000114
Витік між селами Гринів і Волове
• координати 49°40′12″ пн. ш. 24°16′48″ сх. д. / 49.67000000000000171° пн. ш. 24.28000000000000114° сх. д. / 49.67000000000000171; 24.28000000000000114
Гирло р. Луг
• координати 49°25′44″ пн. ш. 24°18′03″ сх. д. / 49.42900000000000205° пн. ш. 24.300999999999998380° сх. д. / 49.42900000000000205; 24.300999999999998380
Країни басейну Україна Україна
Львівська область,
Перемишлянський район,
Жидачівський район
Регіон Львівська область
Довжина, км 32 км
Притоки Біла, Кривуля, Гупалівка, Безодня (ліві)
ідентифікатори та посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim

Бобе́рка (інша назва — Бібрка) — річка в Україні, у межах Перемишлянського та Жидачівського районів Львівської області. Притока річки Луг (басейн Дністра).

Опис і розташування[ред. | ред. код]

Довжина Боберки 32 км. Бере початок між селами Гринів і Шпильчина, що на північ від міста Бібрки. Пливе на південь через Бібрку, с. Лани, Ходорківці, а далі обминає на недалекій віддалі від заходу село П'ятничани. На північ від міста Ходорова (в районі Отиневицького ставу) впадає в річку Луг.

Основні притоки: Біла, Кривуля, Гупалівка, Безодня (ліві).

З історії[ред. | ред. код]

Перша літописна згадка про землі Бібреччини, як складову частину Звенигородського князівства, записана в Галицько-Волинському літописі і відноситься до весни 1211 року. В ній згадується про велику січу (битву) над річкою Бобркою (сьогодні — Боберка), між боярином Володиславом Кормильчичем, що «виїхав із города (Галича) з уграми й чехами своїми, і, зібравшись із галичанами, прийшов на річку Бобрку» та військами польського короля Лестька (Лєшка Білого), з котрими були — від тоді ще малолітнього короля Русі Данила воєвода Мирослав та тисяцький Дем'ян, а від Мстислава Ярославича два воєводи — Гліб Зеремійович та Прокопійович Юрій.

Джерела та література[ред. | ред. код]