Богомазов Дмитро Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богомазов Дмитро Михайлович
Народився 14 лютого 1964(1964-02-14) (60 років)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність драматург, театральний режисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди
Народний артист України

Дмитро Михайлович Богомазов (справжнє прізвище Чекулаєв 14 лютого 1964(19640214), Свердловськ) — український театральний режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народний артист України (2019)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

1995 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (курс Е. Митницького). За роки творчої діяльності Дмитро Богомазов здійснив постановку понад 40 вистав на сценах Києва, Одеси, Черкас, та закордоном — у Польщі, Росії, Франції. Серед них низка вистав за творами світової класики, зокрема: В. Шекспіра, Ж. Б. Мольєра, Й. Гете, М. Булгакова, Т. Манна; першопрочитання творів Л. Піранделло, Софокла, О. Гріна; сучасне прочитання класичної української літератури: І. Карпенка-Карого, В. Стефаника, І. Франка, П. Саксаганського.

З 1993 до 2000 року та з 2011 року працює режисером-постановником Київського театру драми та комедії. З 2017 року — головний режисер Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка[2].

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016)[3].

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.
  • «Morituri te salutant» за новелами В. Стефаника Національний театр ім. І. Франка
  • «Карнавал плоті» Г. Бюхнер Київський театр драми та комедії
  • «Наше містечко» Т. Вайлдер Київський ТЮГ
  • «Украдене щастя» Івана Франка
  • «Співай, Лоло, співай» О. Чепалов Київський театр драми та комедії; Національний академічний драматичний театр Івана Франка (2021, 23 вересня; поновлення)
  • «Кар'єра Артуро Уї, яку можна було спинити» Бертольда Брехта

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1993 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Кращий дебют» (спектакль «Чарівниця»)
  • 2006 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Краща режисерська робота» (спектакль «Черга», Київський театр драми та комедії на лівому березі)
  • 2007 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінаціях «Краща вистава камерної (малої) сцени» і «Краща режисерська робота» (спектакль «Жінка з минулого», Театр «Вільна сцена»)
  • 2010 — лауреат премії Одеського міжобласного відділення Національної Спілки театральних діячів України ім. Народних артистів України Лії Бугової та Івана Твердохліба за спектакль «Гамлет» (Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька)
  • 2013 — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка — за спектаклі «Гамлет» (Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька), «Гості прийдуть опівночі» (Київський Академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра) і "Щуролов "(Київський театр «Вільна сцена»)
  • 2013 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінаціях «Краща вистава драматичного театру», «Краща режисерська робота» (спектакль «Morituri te salutant», Театр імені Івана Франка)
  • 2013 — Заслужений діяч мистецтв України[4]
  • 2014 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Краща вистава драматичного театру» (спектакль «Радість сердечна, або Кепка з карасями», Театр драми та комедії)
  • 2015 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Краща вистава музичного театру» (спектакль «Співай, Лоло, співай!», Театр драми і комедії)
  • 2018 — премія імені Сергія Данченка «за творчі досягнення, що наближають театр України до кращих зразків світового мистецтва, естетичну довершеність»[5].
  • 2021 — лауреат премії імені Леся Курбаса за виставу «Украдене щастя» за п’єсою Івана Франка[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 4 травня 2019 року № 188/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. ↑ Дмитро Богомазов – головний режисер Національного театру ім. I. Франка (українська) . Архів оригіналу за 7 лютого 2022.
  3. ↑ Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка». Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  4. ↑ Указ Президента України від 30.11.2013 року № 655/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  5. ↑ УКРІНФОРМ (українська) . Архів оригіналу за 4 січня 2019.
  6. ↑ Стало відомо, хто став лауреатом цьогорічної премії імені Леся Курбаса. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богомазов_Дмитро_Михайлович&oldid=40825195