Божок (село)
село Божок | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Сумська область | ||||
Район | Конотопський район | ||||
Громада | Кролевецька міська громада | ||||
Облікова картка | Божок | ||||
Основні дані | |||||
Населення | 756 | ||||
Поштовий індекс | 41352 | ||||
Телефонний код | +380 5453 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 51°27′06″ пн. ш. 33°24′35″ сх. д. / 51.45167° пн. ш. 33.40972° сх. д.Координати: 51°27′06″ пн. ш. 33°24′35″ сх. д. / 51.45167° пн. ш. 33.40972° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
149 м | ||||
Водойми | річки: Сейм, Божок | ||||
Відстань до обласного центру |
158 км | ||||
Відстань до районного центру |
15,1 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 41300, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Кролевець, площа Миру, буд. 1 | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
Божо́к (у 1922–2016 рр. — Черво́ний Ра́нок) — село в Україні, у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області. До 2020 орган місцевого самоврядування — Божківська сільська рада.
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Населення — 756 осіб.
Село розташоване за 15 км від центру громади м. Кролевець.
Географія[ред. | ред. код]
Село Божок знаходиться на правому березі Сейму, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Мутин, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Заболотове. Між селом і річкою великий масив іригаційних каналів. Селом протікає пересихаюча річка Божок, права приток Сейму.
Геральдика[ред. | ред. код]
На гербі зображений дохристиянський бог слов'ян Ярило що веде нас до назви села (герб є промовистим). Божество, що помирає та відроджується кожного року з весною, символізує красу місцевої природи та родючі землі.
Історія[ред. | ред. код]
Археологія[ред. | ред. код]
На території села Божок містяться городища давніх часів: три неолітичні поселення скіфських часів VII—III ст. до н. е., слов'янські поселення сіверян VIII—X ст. та часів Київської Русі. Про це свідчать матеріали розкопок Дніпровської Лівобережної експедиції археологів у 1947 році.
У складі Російської імперії[ред. | ред. код]
Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у козацькому селі Божок Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 1312 осіб (625 чоловічої статі та 687 — жіночої), налічувалось 190 дворових господарств, існувала православна церква[2].
Станом на 1886 у колишньому державному селі Мутинської волості, мешкало 1285 осіб налічувалось 222 дворових господарства, існували православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, поташний завод[3].
За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1601 особа (754 чоловічої статі та 847 — жіночої), налічувалось 257 дворових господарств[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1638 осіб (823 чоловічої статі та 815 — жіночої), з яких 1629 — православної віри[5].
ХХ століття[ред. | ред. код]
З 1917 — у складі так названноі УНР. Наприкінці 1919 року більшовиrки пришли до влади. Вони організували комуну — колективне господарство. 3 18 березня 1921 року комуна стала називатися «Ранок», а в 1922 році і село отримало таку назву.
1941 окупували ніьці, але уже в 1943 радянска влада повернулася.
1950 року укрупнили колгоспи: на базі чотирьох колгоспів «Прогрес», ім. Свердлова, ім. Кірова, ім. Мічуріна виник новий колгосп ім. Мічуріна. Він став багатогалузевим господарством. Сіяли зернові, кормові культури, картоплю, коношію, цукрові буряки, була велика садово-городня бригада, дві молочно-товарні ферми, вівце- і птахоферми, знаменита племінна свинотоварна ферма. Побудували новий двоповерховий будинок тваринника. Побудовано більше 20 будинків для працівників, збудовано будинок для механізаторів, новий автогараж, заасфальтовану дорогу.
Сьогодення[ред. | ред. код]
Сьогодні в селі Божок працює СТОВ «Ранок», яке створено в результаті реформування КСПП ім. Мічуріна. Товариством керує досвідчений фахівець Мироненко Микола Миколайович. У товаристві працює 149 осіб.
Усі роки після реформи СТОВ «Ранок» працює прибутково. У 2005 році одержано прибутку 609 тисяч гривень, рентабельність склала 49,7 %. На цей час це найкращий результат у районі.
У Будинку культури працював естрадний молодіжний ансамбль, хор, агітбригада, яка щороку займала призові місця в районі і їздила на обласні огляди, виступала на полях, фермах, у сусідніх селах.
Особлива гордість мешканців Божку — ансамбль народних інструментів, який організував Дзюба В. О. «Рококо» (так жартома називали ансамбль в селі) гастролював у Сумах, Києві, був дипломантом огляду «Сонячні кларнети», телепередачі «Ширше коло» (м. Москва).
При школі створено дитячий ансамбль «Джерельце». Діє народний вокальний ансамбль «Зорі» Божківського сільського Будинку культури під керівництвом місцевої поетеси і композитора Надії Данченко, відмінника освіти України.
Дитяче тріо «Апельсин» Божківської загальноосвітньої школи (керівник Надія Данченко) в 2005 році отримало першу премію на Всеукраїнському конкурсі сучасної української авторської пісні «Обереги України» в рамках XI Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники».
Божок славиться відомими на всю Україну майстрами декоративно-прикладного мистецтва: вишивальниці Дуброва Г. Ф., Пишун Н. В., Круковська Н. В., різьбяр Дзюба В. В. їхні роботи були представлені на виставці в рамках Всеукраїнської культурно-мистецької акції «Мистецтво одного села» в Українському фонді культури в місті Києві., на виставці «Кролевецькі рушники» в рамках Всеукраїнського літературно-мистецького фестивалю «Кролевецькі рушники», на виставці «Барви рідного краю» під час Кролевецького Хрестовоздвиженського ярмарку.
Цікаві-факти[ред. | ред. код]
Місцева легенда розповідає, що люди ходили до велет-дуба. Коли його спиляли – йшли поклонятися до пня. Урочище, де він стояв, і зараз носить назву „Пень-дерево”.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Надія Данченко — поетеса і композитор, автор збірки «Я хочу слухати весну».[6]
- Сергій Сергійович Кривенко — художник-живописець, член Національної спілки художників України, автор пейзажних твор
- Буйвол Василь Миколайович — фахівець у галузі механіки та математики. Досліджував питання міцності авіаційних систем, взаємодії пружних систем з потоками рідини. Розробив нові принципи руху підводних тіл і нелінійну теорію збудженого руху вільних границь, зокрема в полях з градієнтом тиску.
- Калій Наталія Сергіївна — новатор сільськогосподарського виробництва, свинарка колгоспу імені Мічуріна Кролевецького району Сумської області. Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 1544)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 89), (код 179)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-261. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Презентовано пісенник Надії Данченко. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 28 вересня 2018.
|
|