Бойнице

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бойніце[1]
Герб
герб
Замок Бойніце
Замок Бойніце
Основні дані
48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д. / 48.78222222224977855° пн. ш. 18.58611111113877712° сх. д. / 48.78222222224977855; 18.58611111113877712Координати: 48°46′56″ пн. ш. 18°35′10″ сх. д. / 48.78222222224977855° пн. ш. 18.58611111113877712° сх. д. / 48.78222222224977855; 18.58611111113877712
Країна Flag of Slovakia.svg Словаччина[2]
Регіон Тренчинський край,
Округ Прєвідза
Перша згадка 1113
Площа 19,924 км²
Населення
Висота НРМ 291 м
Водойма Нітра
Міста-побратими Чехія — Єсенік
Німеччина — Бад-Кроцінген
Італія — Роста
Телефонний код (+421) 046
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів PD
Код LAU (NUTS) SK513903
GeoNames 3061015
OSM r2187799  ·R
Поштові індекси 972 01
Міська влада
Email mailto:urad@bojnice.sk
Веб-сторінка bojnice.sk
Мапа


Бойніце[1] у Вікісховищі?

Бо́йніце[1] (словац. Bojnice, нім. Weinitz, угор. Bajmóc) — місто в Тренчинському краї, західна Словаччина, що розміщене біля підніжжя гір Стражовске Врхи. Населення близько 5 тис. осіб.

У місті розташований великий бальнеологічний курорт, що функціонує з XVI століття. Відомий у всьому світі своїм «Замком з привидами» і одним з найбільших зоопарків Європи.

Місто Бойніце розташоване серед прекрасних лісистих гір на висоті 290 м над рівнем моря біля східного підніжжя гори Мала Магура, за 180 км на північ від Братислави.

У місті знаходиться один з найкрасивіших замків Словаччини, який часто називають Замком з привидами. Бойницький замок — національна пам'ятка культури Словаччини, побудований 1113 року. Колись він належав роду Палфі. Таємничі легенди і романтичні історії пов'язані з цим замком. Його оточує парк з могутніми деревами. До парку примикають ботанічний сад, зоопарк і печера замку.

Курорт працює цілий рік, температура води 25-47 °С. Термальні сульфідні води 9 мінеральних джерел і сульфідний мул застосовуються для ванн. Клімат в Бойнице помірний континентальний, м'який, сухий.

Тут лікують захворювання нервової системи і рухового апарату.

Історія[ред. | ред. код]

Замок Бойніце був вперше згаданий 1113 року. Але є відомості, що вже 9-го століття на цьому місці був замок з глини а в 12 столітті його перебудували з каменю, заліза і дерева. З часів середньовіччя в замку функціонують водопровід і каналізація. Замком володіли Матуш Чак, родина Турзо, родина Палффі і нарешті Ян Батя. Самим знаменитим власником був Ян Франтішек Палффі. Він виявився останнім власником замку. У XIX ст. Ян грунтовно перебудував замок і прикрасив численні кімнати палацу в романтичному стилі. Причиною тому послужила його любов до французької графині. Однак та не вийшла за нього заміж. В результаті Ян ні на кому так і не одружився і не залишив нащадків. В ознаменування свого холостяцького життя він прикрасив терновим вінцем шпиль головної вежі замку. У цьому ж замку Яна і поховали в кам'яному саркофазі, з щілин якого в 1970-х роках почала просочуватися таємнича рідина, що не піддається хімічній експертизі. Після повернення в замок старовинних ікон, зібраних свого часу Яном, рідина перестала текти з щілин саркофага, але її сліди залишилися дотепер. За заповітом власника замок мав стати народним музеєм. В порушення волі покійного замок і його оздоблення, включаючи картини, меблі і зброя, розпродали по частинах. Після Другої світової війни в замок повернулося більше половини його раритетів. Музеєм замок став лише в 1950 році . У даний час там проходять екскурсії, відбуваються одруження і влаштовуються театральні вистави, засновані на легендах про привидів замку.

Демографія[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року, в місті було 5 006 мешканців, з яких 97,06 % словаки, 0,68 % чехи, 0,24 % німці.

Релігійний склад: 74,55 % католики, 19 % людей, які не мають релігійної приналежності і 2 % лютерани.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]