Географія Словаччини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Географія Словаччини

CMNS: Географія Словаччини на Вікісховищі
Карта Словаччини

Словаччина — країна Центральної Європи. Площа держави — 48 845 тис. км².

Назва[ред.ред. код]

Назва країни пов'язана з назвою слов'янських племен. Сам термін слов'яни загальноприйнятої етимології не має. Існує кілька версій походження. Серед основних виводять назву:

  • від кореня slaṷos народ;
  • від гідронімів, що походять від індоєвропейського кореня зі значенням обмивати, очищати, наприклад, назви річок Слуя, польські назви річок Sɫawa, Sɫawica, сербське Славница;
  • від слово (люди, що говорять по-нашому, на відміну від іншомовних племен німців, німих);
  • від індоєвропейського кореня *kleu-, основне значення якого чути, у значенні слава і популярність, тобто відомі люди.

Цей етнонім як племінний закріпився в ході етногенезу не тільки словаків (словац. slováci), а також словенців (словен. Slovenci), словінців (slovinci) та ільменських словєн — жителів Новгородської землі. Сучасна словацька форма «Словаччина» (словац. Slovensko) вперше зафіксована у 1675 в заяві броумовського домену, направленій гайтманові краю в Угерському Градішті[1].

Географічне положення[ред.ред. код]

Словаччина межує на півночі з Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною, на заході — з Австрією і Чехією. Виходу до моря не має.

Геологія[ред.ред. код]

Корисні копалини[ред.ред. код]

Корисні копалини зосереджені переважно у Словацьких Рудних горах: залізні руди, руди марганцю, поліметалеві; родовища сурми, магнезиту[2].

Рельєф[ред.ред. код]

Докладніше: Рельєф Словаччини

Словаччина переважно гірська країна, оточена з півночі і північного сходу гірськими хребтами низьких і середньовисоких гір Західних Карпат з м'якими, округлими формами рельєфу. Найбільшої висоти гори сягають у Високих Татрах, що мають скелясті вершини з альпійським рельєфом, сніжниками і слідами давнього заледеніння. У Високих Татрах розташована найвища точка країни і Карпатських гір загалом — пік Герлаховський штит (словац. Gerlachovský štít), висотою 2655 м, а також піки Кривань, Дюмб'єр, висота яких перевищує 1850 м[2]. На південь гори знижуються, утворюючи кілька хребтів, витягнутих у субширотному напрямку (Низькі Татри, Словацькі Рудні гори) з південного заходу на північний схід (Велика і Мала Фатра й інші). На сході — окремі хребти Східних Карпат (Вигорлат та інші). На півдні переважають височини, розділені родючими долинами, по яких течуть численні річки, які згодом впадають у Дунай.

Ближче до Дунаю в районі Братислави і Комарно розташована Середньодунайська низовина. Низовини займають невеликі площі на південному заході (Подунайська низовина) і на південному сході (Потиська низовина)[2].

Клімат[ред.ред. код]

Докладніше: Клімат Словаччини

Клімат Словаччини помірно-континентальний. Зима холодна і суха; літо тепле і вологе. Річні суми опадів в середньому 500–700 мм на рік; у горах перевищують 1000 мм, а на рівнинах становлять менше 500 мм на рік. Сніговий покрив на рівнинах мінливий, у горах лежить до 3 місяців. Середня температура січня у Братиславі −1° С, липня +21° С. У горах зима холодніша, а літо прохолодніше[2].

Клімат Братислави (1981–2010)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 19,8 19,1 25,0 30,3 33,4 36,3 38,2 39,3 34,0 30,0 21,3 17,9 39,3
Середній максимум, °C 2,7 5,1 10,3 16,7 21,8 24,9 27,5 27,0 21,7 15,6 8,2 3,3 15,4
Середня температура, °C −0,4 1,2 5,5 11,0 16,0 19,1 21,3 20,7 15,9 10,4 4,9 0,7 10,5
Середній мінімум, °C −3,4 −2,3 1,3 5,4 10,2 13,4 15,4 15,0 11,0 6,1 1,8 −1,9 6,0
Абсолютний мінімум, °C −24,6 −20 −15,1 −4,4 −2 3,0 7,0 5,0 −2 −8 −12 −20 −24,6
Норма опадів, мм 39 37 38 34 55 57 53 59 55 38 54 46 565
Кількість сонячних годин 65,1 81,9 151,9 204,0 263,5 270,0 275,9 269,7 207,0 142,6 60,0 46,5 2038,1


Вологість повітря, % 83 78 71 64 67 66 64 65 73 78 83 85 73
Джерело: [3]

Гідрографія[ред.ред. код]

Річки[ред.ред. код]

Докладніше: Річки Словаччини

Дунай утворює південно-західний кордон країни. У нього впадає більшість карпатських річок, що течуть у південному напрямку. Найбільші притоки: Ваг, Нітра і Грон. На сході карпатські річки Лаборець, Ториса, Ондава й інші належать до басейну річки Тиси — найбільшої притоки Дунаю[2].

Озера[ред.ред. код]

Докладніше: Озера Словаччини

Ґрунти[ред.ред. код]

Докладніше: Ґрунти Словаччини

Рослинність[ред.ред. код]

Докладніше: Флора Словаччини

Ліси займають майже 40 % території країни. Південні схили гір вкриті широколистяними (бук 31% лісів країни, дуб 10%) або змішаними лісами, на північних схилах ростуть хвойні ліси (ялина 29%, ялиця 9%). Вище в горах розташовані альпійські луки[2].

Див. також: Ліси Словаччини

Тваринний світ[ред.ред. код]

Докладніше: Фауна Словаччини

У гірських лісах водяться олені і рисі, зустрічаються вовки і ведмеді, з дрібних тварин — лисиці, білки, ласки[2].

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред.ред. код]

Охорона природи[ред.ред. код]

Фізико-географічне районування[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Словаччина Це незавершена стаття з географії Словаччини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.