Географія Словаччини
Географія Словаччини  | |
|---|---|
 Географічне положення Словаччини | |
| Географічне положення | |
| Континент | Європа |
| Регіон | Центральна Європа |
| Координати | 49°00′ пн. ш. 19°00′ сх. д. / 49.000° пн. ш. 19.000° сх. д. |
| Територія | |
| Площа | 49 тис. км² (128-те) |
| • суходіл | 98,4 % |
| • води | 1,6 % |
| Державний кордон | 1 652,2 км |
| Рельєф | |
| Найвища точка | гора Герлаховський пік (2 654,4 м) |
| Найнижча точка | біля села Клін-над-Бодроґом (94 м) |
| Клімат | |
| Тип | помірно континентальний |
| Внутрішні води | |
| Найдовша річка | Ваг (403 км) |
| Найбільше озеро | Велицьке плесо (26,32 га км²) |
| Інше | |
| Природні ресурси | залізна руда, свинцево-цинкова руда, мідь, ртуть, магнезит, будівельні матеріали, водні ресурси, сільськогосподарські орні землі, лісові ресурси (деревина), біологічні ресурси |
| Стихійні лиха | повені, посухи, зсуви, селі, лавинаи, помірні землетруси, лісові пожежі |
| Екологічні проблеми | забруднення довкілля, деградація земель, вирубування лісів, скорочення площ природних екосистем, зменшення біорізноманіття. |
Словаччина — одна з типових гірських країн Центральної Європи, природні умови якої сформувалися на стику Карпатської гірської системи та Паннонської низовини. Поєднання різновікових геологічних структур, значних висотних контрастів і помірно-континентального клімату зумовило високу ландшафтну й екосистемну різноманітність. На порівняно невеликій території зосереджені альпійські високогір’я, середньовисотні хребти, родючі алювіальні рівнини, густі річкові мережі та багаті лісові масиви.
Природні умови Словаччини істотно вплинули на заселення території, розвиток господарства, транспортних шляхів і формування культурного ландшафту. Водночас гірський характер рельєфу та активні природні процеси створюють і певні природні ризики, що потребують системної природоохоронної політики.
Назва країни пов'язана з назвою слов'янських племен. Сам термін слов'яни загальноприйнятої етимології не має. Існує кілька версій походження. Серед основних виводять назву:
- від кореня slaṷos народ;
- від гідронімів, що походять від індоєвропейського кореня зі значенням обмивати, очищати, наприклад, назви річок Слуя, польські назви річок Sɫawa, Sɫawica, сербське Славница;
- від слово (люди, що говорять по-нашому, на відміну від іншомовних племен німців, німих);
- від індоєвропейського кореня *kleu-, основне значення якого чути, у значенні слава і популярність, тобто відомі люди.
Цей етнонім як племінний закріпився в ході етногенезу не тільки словаків (словац. slováci), а також словенців (словен. Slovenci), словінців (slovinci) та ільменських словєн — жителів Новгородської землі. Сучасна словацька форма «Словаччина» (словац. Slovensko) вперше зафіксована у 1675 в заяві броумовського домену, направленій гайтманові краю в Угерському Градішті[1].
Словаччина межує на півночі з Польщею, на сході — з Україною, на півдні — з Угорщиною, на заході — з Австрією і Чехією. Виходу до моря не має. Площа держави — 48 845 тис. км².
Територія Словаччини належить до відносно слабкосейсмічних областей. На території Словаччини землетруси можуть досягати 5-7 балів (за шкалою Ріхтера). Більша частина зареєстрованих у Словаччині землетрусів мали епіцентри за межами її території — в сусідніх областях молодого гороутворення в Альпах і Карпатах. Проте, неспокійним в сейсмічному плані є район міста Гуменного, де досить потужні землетруси виникали, як в далекому 1778 році, так і в сучасному 2023 році[2].
Корисні копалини зосереджені переважно у Словацьких Рудних горах: залізні руди, руди марганцю, поліметалеві; родовища сурми, магнезиту[3].
Словаччина переважно гірська країна, оточена з півночі і північного сходу гірськими хребтами низьких і середньовисоких гір Західних Карпат з м'якими, округлими формами рельєфу. Найбільшої висоти гори сягають у Високих Татрах, що мають скелясті вершини з альпійським рельєфом, сніжниками і слідами давнього заледеніння. У Високих Татрах розташована найвища точка країни і Карпатських гір загалом — пік Герлаховський штит (словац. Gerlachovský štít), висотою 2655 м, а також піки Кривань, Дюмб'єр, висота яких перевищує 1850 м[3]. На південь гори знижуються, утворюючи кілька хребтів, витягнутих у субширотному напрямку (Низькі Татри, Словацькі Рудні гори) з південного заходу на північний схід (Велика і Мала Фатра й інші). На сході — окремі хребти Східних Карпат (Вигорлат та інші). На півдні переважають височини, розділені родючими долинами, по яких течуть численні річки, які згодом впадають у Дунай.
Ближче до Дунаю в районі Братислави і Комарно розташована Тисо-Дунайська низовина. Низовини займають невеликі площі на південному заході (Тисо-Дунайська низовина) і на південному сході (Закарпатська низовина)[3].
Клімат Словаччини помірно-континентальний. Зима холодна і суха; літо тепле і вологе. Річні суми опадів в середньому 500–700 мм на рік; у горах перевищують 1000 мм, а на рівнинах становлять менше 500 мм на рік. Сніговий покрив на рівнинах мінливий, у горах лежить до 3 місяців. Середня температура січня у Братиславі −1° С, липня +21° С. У горах зима холодніша, а літо прохолодніше[3].
Дунай утворює південно-західний кордон країни. У нього впадає більшість карпатських річок, що течуть у південному напрямку. Найбільші притоки: Ваг, Нітра і Грон. На сході карпатські річки Лаборець, Ториса, Ондава й інші належать до басейну річки Тиси — найбільшої притоки Дунаю[3].
Ліси займають майже 40 % території країни. Південні схили гір вкриті, широколистяними (бук 31% лісів країни, дуб 10%) або змішаними лісами, на північних схилах ростуть хвойні ліси (ялина 29%, ялиця 9%). Вище в горах розташовані альпійські луки[3].
У гірських лісах водяться олені і рисі, зустрічаються вовки і ведмеді, з дрібних тварин — лисиці, білки, ласки[3].
- ↑ (словац.) Углар В. Про походження назв словак, Словаччина та словацька мова. [Архівовано 18 червня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Чому землетрус з епіцентром у Словаччині був відчутний у Львові — пояснює директор інституту геофізики НАН України. // Автор: Наталія Карнаух. 10.10.2023, 18:16
- ↑ а б в г д е ж Словаччина. Географія країни. [Архівовано 13 червня 2011 у Wayback Machine.] — Країни світу. Укрінформ.
- Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8
- Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.
- Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0
- Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6
- Довгань Г. Д., Сиротенко А. И., Стадник А. Г. Страноведение: Справочник. — Харьков : Веста: Изд-во «Ранок», 2007. — 480 с. — ISBN 978-966-08-1737-1 (рос.)
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8
- Костів Л. Я. Регіональна фізична географія. Євразія : Навч. посібник. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2022. — 336 с. — ISBN 978-617-10-0374-3
- Палієнко В. І., Шищенко П. Г., Бойко В. М. Фізична географія світу : Навч. посібник. — К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2016. — 246 с. — ISBN 978-966-439-918-1
- Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / За ред. П. Г. Шищенка. — К. : ВЦ «Академія», 2010. — Т. 2. Європа. — 280 с. — ISBN 978-966-580-325-7
- Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 (рос.)
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5
- Kováč, M., Plašianka, D., 2003: Geologická stavba oblasti na styku Alpsko-karpatsko-panónskej sústavy a priľahlých svahov Českého masívu. Univerzita Komenského, Bratislava, 88 s.
- Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017
- СЛОВАЧЧИНА
- Climate of Europe
- Geologica Carpathica
- Landscapes and Landforms of Slovakia | SpringerLink
- Outline of the geology of Slovakia (W. Carpathians)
- Research highlights 2024 – Earth Science Institute of the Slovak Academy of Sciences
- Slovakia - Eastern Europe
- Slovakia – Flora and vegetation zoning
- Slovakia - Forests, Wildlife, Fauna | Britannica
- Slovak Geological Magazine - Google Books
- Horná Orava Protected Landscape Area
- Slovakia | History, Map, Flag, Population, Language, Capital, Currency, & Facts | Britannica
|
Це незавершена стаття з географії Словаччини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії |