Бондаренко Валентин Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бондаренко Валентин Васильович
Бондаренко Валентин Васильович.jpg
Народження 16 лютого 1937(1937-02-16)
Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть 23 березня 1961(1961-03-23) (24 роки)
Москва, СРСР
Поховання Міське кладовище № 10 (Харків)d
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Освіта Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків (1957)
Звання CCCP air-force Rank starshyj lejtnant infobox.svg Старший лейтенант авіації
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Валенти́н Васи́льович Бондаре́нко (16 лютого 1937(19370216), Харків — 23 березня 1961, Москва) — радянський льотчик-винищувач, член першого загону космонавтів СРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Валентин Бондаренко народився у Харкові, батько й мати працювали на хутряній фабриці

У 1944—1951 рр. навчався в семирічній школі № 115 Харкова. У 1954 році закінчив чоловічу середню школу № 93 Харкова, також закінчив відділення пілотів Харківського обласного аероклубу.

У 1954 р. вступив до Ворошиловградського військового авіаційного училища льотчиків (ВАУЛ), в 1955 році був переведений до Грозненського ВАУЛ, в 1956 р. був переведений до Армавірського ВАУЛ, яке закінчив у 1957 році.

З грудня 1957 р. служив старшим льотчиком у частинах військово-повітряних сил. Військовий льотчик 3-го класу, старший лейтенант.

28 квітня 1960 р. зарахований на посаду слухача-космонавта Центру підготовки космонавтів ВВС у складі першого загону радянських космонавтів. Проходив загальнокосмічну підготовку до космічного польоту на кораблі «Восход»[1].

Валентин Бондаренко проходив чергове тренування в сурдобарокамері. В кінці випробування він зробив просту і непоправну помилку. Після закінчення медичних тестів він зняв з себе датчики, які були закріплені на його тілі, протер місця, де були датчики, змоченою в спирті ватою і необережно викинув цей шматочок вати. Вата потрапила на спіраль розжареної електроплитки і миттєво спалахнула. У атмосфері чистого кисню вогонь швидко розповсюдився на всю камеру. На Бондаренко зажеврів тренувальний костюм. Через великий перепад тиску було неможливо швидко відкрити сурдобарокамеру. Коли камеру відкрили, Бондаренко був ще живий. Його доставили в лікарню, де лікарі боролися за його життя, але безуспішно. Через вісім годин Валентин Бондаренко помер від отриманих опіків. Він похований в Харкові, де жили його батьки.

Бондаренко був одружений і мав сина. Після загибелі Бондаренка, його дружина Ганна залишилася працювати в центрі підготовки космонавтів, його син — Олександр став військовим льотчиком.

У Радянському Союзі все, пов'язане з космосом було строго таємно. Про загибель Валентина Бондаренка ніде не було оголошено. Неначе такої людини не існувало. Перші відомості про Бондаренка і його загибелі з'явилися на заході тільки в 1980 році. Вперше в Радянському Союзі зведення про Бондаренка і його загибелі з'явилися в статті Ярослава Голованова в газеті «Вісті» в 1986 році.

Вшанування[ред. | ред. код]

Ім'ям Бондаренка названий один з кратерів на Місяці (діаметр кратера 30 км; його координати: 17,8° північної широти і 136,3° східної довготи). У липні 2013 р. ім'я Бондаренко присвоєно школі № 93 Харкова, випускником якої він був[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. а б Валентин Васильевич Бондаренко. www.astronaut.ru. Процитовано 2020-04-12. 

Посилання[ред. | ред. код]