Борисов Юрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борисов Юрій Григорович
Народився1886
Верхівка, Тростянецький район, Вінницька область
Помер1941
СРСР
Громадянство Російська імперія УНР УРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьагроном
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
У шлюбі зКосач-Борисова Ізидора Петрівна
ДітиСергіїв Ольга (Олеся) Юріївна

Юрій Григорович Борисов (1886, Верхівка (Бібікове), Подільська губ. — 1941) — агроном. Чоловік найменшої сестри Лесі Українки Ізидори Косач-Борисової, зять Петра Косача та Олени Пчілки.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив агрономічний факультет Київського політехнічного інституту Імператора Олександра ІІ. Після закінчення працював земським агрономом у Могилеві-Подільському.

22 квітня 1912 року Юрій Борисов обвінчався з Ізидорою Косач у Благовіщенській церкві в Києві. Свідками від нареченого були Світозар Драгоманов і Григорій Борисов. Від нареченої — Петро Тесленко-Приходько та Михайло Кривинюк.

23 липня 1914 р. у Києві в подружжя народилась дочка Ольга.

Юрій учасник Першої світової війни, військовополонений українських таборів у Зальцельбаді (Австрія).

До 1925 р. був директором агрономічного технікуму в Могилеві-Подільському. З 1925 р. працював у Цукротресті (Київ).

1929 р. у київському помешканні по вул. Овруцькій, 16 (нині 6) уповноваженим Державного політичного управління УСРР Гніздовським було здійснено трус і вилучено листування родини Косачів, на той час в оселі мешкала сестра дружини Ольга Косач-Кривинюк з чоловіком Михайлом, а також 80-літня Олена Пчілка.

У жовтні 1930 р. за звинуваченням у контрреволюційній діяльності арештований і засуджений на 3 роки заслання, яке відбував у с. Житьєво Вологодської обл., де при колгоспі проводив успішні досліди з опівнічнення цукрового буряка.

У жовтні 1933 року повернувся до Києва.

Вдруге заарештований органами НКВС УРСР 1 березня 1938 р. (майже одразу після арешту дружини Ізидори) і засуджений на 5 років виправно-трудових таборів (ВТТ). Термін відбував у м. Пінеги Архангельської обл. Після того термін було продовжено ще на 8 років.

Дата і місце смерти Юрія Григоровича невідомі. Ймовірно, розстріляний у перші місяці війни 1941 р. перед евакуацією таборів на схід СРСР.

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Скрипка Т. Спогади про Лесю Українку. — К.: Темпора, 2017. — 368 с.: іл. — ISBN 978-617-569-208-0