Бородай Галина Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бородай Галина Василівна
Бородай Галина Василівна.jpg
Народження 12 травня 1949(1949-05-12)
Смерть 7 жовтня 1980(1980-10-07) (31 рік)
Жанр живопис
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художниця

Гали́на Васи́лівна Борода́й (* 12 травня 1949 — 7 жовтня 1980) — українська художниця.

Життєпис[ред. | ред. код]

Донька скульптора Василя Захаровича Бородая.

На її ріст як художниці вплинули батько та сестра Тетяна — художниця-графік. 1967 закінчила Республіканську середню художню школу, продовжує навчання в Київському державному художньому інституті, навчителями були К. В. Заруба та Л. І. Чичкан.

За результатами літньої практики після другого курсу Галину запрошує до майстені монументального живопису Тетяна Яблонська. Дипломною роботою був вітраж для художнього інституту «Наш інститут».

По відгуках сучасників, була талановитою художницею.

Серед її творів:

  • «Біля вікна»,
  • «Блакитний інтер'єр»,
  • «За мотивами твору М. Коцюбинського „Тіні забутих предків“»,
  • «Над Сновом»,
  • «Натюрморт з лілеями»,
  • «Пам'яті Венеціанова» — авторка зобразила себе з книгою про Венеціанова всередині карини художника, поруч з селянками в сарафанах і кокошніках. Пейзаж написаний в околицях Седнева,
  • гобелен «Український натюрморт»,
  • вітражі «Людина і природа»,
  • «Творчість та досконалість».

1982 батько створив «Ширяючу Либідь» по пам'яті про дочку.

Пам'ятник засновникам Києва.jpg

Микола Білоус в серії «Цитати» створив картину її пам'яті.

Джерела[ред. | ред. код]