Яблонська Тетяна Нилівна

Тетяна Нилівна Яблонська
Дата народження	11 (24) лютого 1917
Місце народження	Смоленськ, Російська імперія
Дата смерті	17 червня 2005 (88 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Місце поховання	Байкове кладовище
Національність	українка
Громадянство	СРСР → Україна
Жанр	жанровий живопис, пейзаж
Навчання	Київський художній інститут
Премії
Звання
Автограф
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Яблонська.

Тетя́на Ни́лівна Ябло́нська (11 (24) лютого 1917(19170224), Смоленськ — 17 червня 2005, Київ) — українська художниця-живописець, професор (1967 рік), академік Академії мистецтв СРСР (1975), Народний художник СРСР (1982), дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1997—2005), лауреат Державних премій СРСР (1945, 1951, 1979) та Національної премії України імені Тараса Шевченка (1998), Герой України (2001).^[1]

Зміст

1 Життєпис
- 1.1 Премії
- 1.2 Нагороди
2 Творчість
3 Галерея. Приклади робіт в різних жанрах і техніках
4 Примітки
5 Джерела
6 Посилання

Життєпис[ред. • ред. код]

Народилася 24 лютого 1917 року в місті Смоленськ (Російська імперія) в родині викладачів. У 1928 році родина Яблонських переїхала в Одесу (Україна), у 1930 році — у Кам'янець-Подільський, потім у Луганськ, де в 1933 році Тетяна Яблонська закінчила сім класів неповної середньої школи і вступила до Київського художнього технікуму. Після його ліквідації, з 1935 по 1941 рік навчалася на факультеті живопису Київського державного художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), в майстерні професора Федора Кричевського. Інститут закінчила за фахом «художник-живописець».

У 1944—1952 роках — викладач рисунку, живопису та композиції Київського державного художнього інституту. Член Спілки художників України з 1944 року. У 1965—1966 роках — головний спеціаліст сектору інтер'єру Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (КиївЗНДІЕП). У 1966—1967 роках — викладач, у 1967—1973 роках — професор, у 1966—1968 роках — завідувач кафедри композиції, керівник майстерні монументального живопису Київського державного художнього інституту. У 1951—1958 роках — депутат Верховної Ради УРСР. У 1956—1962 роках — член правління Спілки художників України, з 1963 року — член правління Спілки художників СРСР.^[2]

Жила у Києві. Померла 17 червня 2005 року. Похована у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища.

Надгробок Тетяни Яблонської на Байковому цвинтарі в Києві

Тетяна Яблонська — сестра Олени Яблонської та Дмитра Яблонського.

Премії[ред. • ред. код]

Двічі лауреат Сталінської премії (1950,1951).
У листопаді 1979 нагороджена Державною премією СРСР в галузі мистецтва — за картину «Льон».
Лауреат Премії імені Тараса Шевченка, 1998
за серію живописних робіт 1993—1997 років

Нагороди[ред. • ред. код]

Орден Держави — звання «Герой України», 2001
За самовіддане служіння Україні на ниві образотворчого мистецтва, визначні творчі здобутки і заслуги

Творчість[ред. • ред. код]

Велику популярність й офіційне визнання здобула її тематична картина «Хліб» (1949).

Поштова марка 1967 року: картина «Хліб», 1949 р.


Ювілейна монета НБУ номіналом 2 грн., присвячена Тетяні Яблонській

Свою творчу діяльність починала як послідовниця соціалістичного реалізму, переважно в сюжетних композиціях. Її приваблювали теми активного руху, праці, спорту. Але чимало робіт сповнені ліризмом, особливо присвячених материнству, тонким психологізмом у портретах, автопортретах. Стилістично манера письма Т. Яблонської зазнавала змін за весь період її довгого й плідного творчого життя, зокрема, у багатьох творах відчувається її захоплення імпресіонізмом (наскільки це було можливо у межах офіційно затвердженого соцреалізму).

Відомі твори:

«У парку»
«Перед стартом» (1944)
«Автопортрет» (1944)
«Весна» (1950)
«У парку» (1950)

«Над Дніпром» (1954)
«На будові» (1957)
«Наречена» (1966)
«Колиска» (1968)
«Життя йде» (1971)

«Вечір. Стара Флоренція» (1973)
«Італійський краєвид» (1977)
«Венеція. Гранд Канал» (1977)
«Стара яблуня» (1986)
«Липовий мед» (1993)

Меморіальна дошка на честь Тетяни Яблонської у Києві на будинку, де вона жила і творила

У 1960-х роках звернулася до джерел народного мистецтва, шукаючи в мистецьких традиціях ритміки форм і кольорів. Це дало її мистецтву нову формотворчу живучість, зокрема в таких творах:

«На ярмарку в Солотвині» (1960)
«Весілля» (1963)
«Разом з батьком» (1962)
«Травень» (1965)
«Літо» (1967) та ін.

У багатьох творах вона наблизилася до руху нового українського мистецтва — бойчукістів, які прагнули до гармонійного поєднання традицій з модерністичними напрямами сучасності.

Член-кореспондент Академії мистецтв СРСР (з 1953 року), дійсний член Академії мистецтв СРСР (з 1975 року), учасниця міжнародних виставок радянського мистецтва. Дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1997 — 2005)

Картина «Хліб» зберігається в Третьяковській галереї (Москва) як зразковий твір «соціалістичного реалізму».

Яблонська — автор картини, на якій намальована стара хата Чендеїв.^[3]

2006 року на честь Тетяни Яблонської названа одна з вулиць Києва у Солом'янському районі.