Бортник Яків Каленикович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бортник Яків Каленикович
Народився 3 жовтня 1895(1895-10-03)
Радивилів
Помер 18 червня 1983(1983-06-18) (87 років)
Радивилів
Країна Російська імперія УРСР УНР
Діяльність військовослужбовець

Я́ків Кале́никович Бо́ртник (3 жовтня 1895, Радивилів — 18 червня 1983, Радивилів) — український громадський діяч, вояк Армії УНР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Радивилівську народну школу, Кременецьке реальне училище. 1913 року вступив до Київського університету святого Володимира на фізико-математичний факультет.

З початком Першої світової війни 1914 року залишає університет і вступає до офіцерського училища. Літом 1915 року — молодший старшина 8-го гренадерського Московського полку. На фронті в районі Бобруйська влітку 1915 року. Кавалер Георгіївського хреста. В одній із сутичок тяжко поранений, на лікуванні в Москві.

1917 року — під керунком офіцера Олександра Шаповала в складі полку ім. Богдана Хмельницького.

У січні 1918 брав участь у придушенні заколоту на «Арсеналі», потім у Другому зимовому поході в листопаді 1921 року. Наступного року кружними шляхами повертається до Радивилова.

Бере участь у діяльності «Просвіти» до її заборони польською владою, відділенням керував Данило Качурець. Їздив на заробітки до Франції. Зайнявся бджільництвом, товаришував з Петром Козланюком.

1939 року з приходом радянської влади починає вчителювати, викладав математику й географію. Енкаведисти забрали родичів Якова, з них і брата Федора. Не став чекати арешту та втік до Польщі. Повернувся, коли радянців вибили гітлерівці.

1944 року по приходу радянських військ мобілізований. Служив в окремому залізничному полку, який участі в боях не брав.

Після демобілізації повертається до Радивилова. Саме в цьому часі радянська влада дізнається, що він брав участь у Визвольних змаганнях. Однак він не відмовився ні від свого минулого, ні від брата, котрий у тому часі вже карався в Норильську. Проти Якова сфальсифікували справу, однак він від своїх переконань не відступив.

Родинні зв'язки[ред. | ред. код]

  • Його син, Олег Якович, довгі роки працював головним технологом Бориславського управління бурових робіт.

Джерела[ред. | ред. код]