Бортник Федір Каленикович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бортник Федір Каленикович
Народився 1911
Радзивилів, Кременецький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер 2002
Поховання Радивилів
Країна  УНР
 Україна
Діяльність історик

Фе́дір Кали́никович Бо́ртник (1911, місто Радивилів, Рівненської обл. — 2002, там само) — краєзнавець, політичний в'язень.

Збирав і публікував матеріали про різних особистостей, причетних до історії Радивилова — письменників Модеста Левицького і Юрія Горліса-Горського, лікаря-просвітника Петра Шепченка, священика Іоанна Петровського, воєначальника армії УНР Максима Борового, винахідника-бджоляра Лянкова, а ще друкував у різних виданнях спогади про пережите в 30 — 50-і роки, про знайомих та друзів, які стали жертвами політичних репресій.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1911 року в Радивилові. Батько керував цегельнею князя Урусова, а також мав власну цегельню, мати шила жіночий одяг. У 1918 — 1919 роках Федір навчався в українській народній школі, потім до 1926 — в польській семирічці. У 1924 році став членом молодіжної організації «Пласт» і перебував у ній, ведучи активну діяльність, до 1928-го, коли та була заборонена польською владою. У 1929 — 1933 роках навчався в гімназії в Бродах. У 1931-му вступив до Організації українських націоналістів.

У бібліотеці Федора з'явилися перші видання творів І. Котляревського, єкатеринославське видання творів T. Шевченка, праці про Україну, видані ще до Першої світової. Усе це було конфісковано й знищено польською поліцією після арешту Бортника у серпні 1937 року в справі Ярослава Старуха (згодом командувач УПА в Закерзонні). Під слідством Федір перебував у Дубенській тюрмі до березня 1939-го. Але 1 вересни його заарештували знову — і відправили у польський концтабір Береза-Картузька. Звідти його звільнили червоноармійці 18 вересня 1939 р. Повернувшись додому, завідував 4-класною школою в селі Сестрятині. Бортником зацікавилися енкаведисти, і з 24 грудня 1939 року він опинився на довгій дорозі страждань по тюрмах і таборах Радянського Союзу як «социально опасный элемент» (Дубно, Київ — Лук'янівка, Миколаїв, Старобєльськ, Красноярськ, Норільськ).

Строк ув'язнення закінчився 24 грудня 1947-го.

Краєзнавча робота[ред. | ред. код]

Його публікації з'явилися в місцевій періодиці, у збірнику «Із криниці печалі», підготовленому обласною редакційно-видавничою колегією з випуску книг серії «Реабілітовані історією», в журналі «Брідщина».

Бортник неодноразово виступав на науково-теоретичних конференціях, присвячених історії краю, його повідомлення увійшли у випущені збірники. Листувався з літераторами, науковцями, діячами української діаспори. Зокрема, про його краєзнавчі інтереси та напрацювання схвально відгукувалися письменник Федір Погребенник, доктор медичних наук Євген Боровий. До останніх днів (а помер він у віці 92 років) не полишав Федір Калиникович і захоплення юності — малярства, писав ікони. Деякі роботи художника експонувалися в Бродах, Радивилові.

Література[ред. | ред. код]

  • Бортник Федір. Одержимість. //Прапор перемоги. — Радивилів, 28 серпня 1993.
  • Бортник Федір. «Пласт» у Радивилові. //Прапор перемоги. — Радивилів, 16 грудня 1995.
  • Бортник Федір. Тривожний місяць вересень. //Прапор перемоги. — Радивилів, 5 жовтня 1999.
  • Бортник Федір. Яків Бортник. //Прапор перемоги. — Радивилів, 11 квітня 2000.
  • Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник. Книга ІІ. Редактор Б.Зробок. — Броди, 1998.
  • Із криниці печалі. Збірник спогадів та документів. Серія книг «Реабілітовані історією». Випуск 4. — Рівне: «Азалія», 1997.
  • Ящук Володимир. Федір Бортник: У шалених вихорах епохи. //Інтернет-газета «Радивилів.net». — 7 квітня 2011.
  • Ящук В. Федір Бортник: патріотичний характер, сформований обставинами. // Брідщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 6. — Броди : «Просвіта», 2013.

Посилання[ред. | ред. код]