1-й український полк імені Богдана Хмельницького

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
1-й український полк ім. Б. Хмельницького
Старшини 1-го Українського козацького полку ім. Б.Хмельницького на позиціях біля м. Скалат, вересень 1917 р.jpg
Старшини 1-го Українського козацького полку ім. Б.Хмельницького на позиціях біля м. Скалат, вересень 1917 р.
На службі 1 травня 19171921
Країна Flag of the Ukranian State.svg УНР
Тип Піхота
Чисельність полк
Операції Українська революція
Радянсько-українська війна
Перший зимовий похід
Польсько-радянська війна 1920
Командування
Визначні
командувачі
Юрій Ластівченко
Юрій Капкан
Петро Болбочан

Пе́рший украї́нський і́мені Богда́на Хмельни́цького по́лк — перша українська військова частина в російській армії. Сформована 18 квітня (1 травня) 1917 року в Києві на добровільних засадах. Створення полку поклало початок українізації військових частин у російській армії.

Назви[ред.ред. код]

  • 1-й український козацький полк імені гетьмана Богдана Хмельницького
  • 1-й Республіканський піхотний полк
  • 3-й Запорізький ім. гетьмана Б.Хмельницького піхотний полк
  • 4-й запорізький полк Запорізького корпусу

Передумови створення[ред.ред. код]

24(11) березня 1917 року військове віче (1000 солдатів і офіцерів) ухвалило організувати Український охочекомонний (добровільний) полк.

На початку квітня (за ст.ст.) на етапно-розподільному пункті в Києві зібралося близько 3 тис. солдатів-українців, які заявили командуванню Київського військового округу (КВО) про своє бажання утворити 1-й охочекомонний піший полк ім. гетьмана Б.Хмельницького.

Їхнє рішення зустріло різко негативне ставлення як з боку командування КВО, так і представників російських партій в київських радах.

28 (15) квітня вимогу солдатів-українців підтримала Українська Центральна Рада. Організацію українського полку відстоювали представники Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка. Саме завдяки наполеглівій праці Клубу Полуботка і було сформовано цей полк

Створення полку імені Хмельницького[ред.ред. код]

Старшини 1-го Українського козацького полку ім. Б. Хмельницького біля польових загороджень, збудованих у районі населених пунктів

1 травня (18 квітня) 1917 року на влаштованому клубом святі, в якому брали участь частини київського гарнізону і солдати-українці з розподільного пункту, останні проголосили себе Першим українським козачим ім. гетьмана Б.Хмельницького полком на чолі з обраним ними командиром штабс-капітаном Д.Путником-Гребенюком.

Поки тривали переговори з командуванням КВО, у казармах на вул. Васильківській розпочалося формування полку — організовано сотні та обрано старшин. Після поїздки делегації українців до командування Південно-Західним фронтом ген. О.Брусилова 4 травня (21 квітня) було отримано дозвіл на формування охочекомонного українського полку, але в київському гарнізоні мали залишитися тільки 500 осіб.

Командир полку Юрій Капкан

Перший Український військовий з'їзд 1917 підтримав формування першої української військової частини, вимагаючи зарахувати до її складу всіх 3200 осіб, що записалися до полку, і призначив командиром полковника Юрія Капкана.

Структура полку відповідала зразкам російського полків того часу: складався з 4 куренів (батальйонів) у складі 4 сотень кожний, кулеметної сотні, відділи піших та кінних розвідників, відділ зв'язку, господарська сотні й медчастини.

Подальша доля полку[ред.ред. код]

Після невдалої спроби Полуботківців проголосити Незалежну Українську державу, Центральна Рада почала з підозрою ставитись до будь-яких військових патріотично налаштованних частин.

8 серпня (26 липня) 1917 року на вимогу командування КВО Центральна Рада дала згоду на виведення полку на Південно-Західний фронт.

Під час від'їзду ешелонів богданівців з Києва їх обстріляли, і полк зазнав значних втрат. Порушена УЦР справа з приводу цієї провокації так і не була завершена.

На фронті Богданівський полк, знайшов в особі Петра Болбочана дієздатного опікуна. Користуючись своїм досвідом, він зміцнює полк новобранцями, допомагає богданівцям матеріально. Після реорганізації полку, з частини його складу було виділено новий полк, який складався з прибічників Центральної Ради. Він отримав назву 1-го Республіканського піхотного полку, а його командиром було затверджено Петра Болбочана. Богданівці відзначалися бойовим завзяттям у військових операціях.

20 жовтня 1917 року в Києві мав розпочатись Третій всеукраїнський військовий з'їзд. Незадовго перед тим Богданівський полк повернувся з фронту і розташувався під Волочиськом. На з'їзд прибули і делегати-богданівці: інженер Макаренко, Микола Ґалаґан, полковий господар І. Андрущенко та командир полку Юрій Капкан — як член Українського генерального військового комітету.

Делегати з'їзду обрали Командиром «з'їздівського» полку — Юрія Капкана, а полковим ад'ютантом — Миколу Ґалаґана, який, згодом створював та керував цією частиною.

Пізніше полк брав участь у роззброєнні збунтувалих частин полтавського гарнізону. В січні 1918 вів бої з загонами Червоної Армії. Разом з Гайдамацьким кішем, рештки Богданівського полку на чолі з сотником О. Шаповалом захищали Київ та Центральну Раду від наступу військ Михайла Муравйова.

На початку 1918 року полк відійшов з військами УНР на Волинь.

З квітня 1918 року знаходиться у складі Запорізького корпусу Армії УНР як 3-й Запорізький ім. гетьмана Б.Хмельницького піхотний полк.

Після гетьманського перевороту входив до дивізії генерала Олександра Натієва.

За Директорії — у складі Армії УНР, як 4-й запорізький полк Запорізького корпусу.

Військовики полку[ред.ред. код]

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

26 липня 1917 р. на залізничній станції Пост-Волинський кірасири білогвардійці з кулеметів розстріляли вояків 1-го Українського полку ім. Богдана Хмельницького, які їхали на фронт. 22 липня 2015 року на цьому місці відкрили меморіальну дошку.

Посилання[ред.ред. код]