Борушенко Павло Миколайович

Борушенко Павло Миколайович
Народився	17 липня 1902(1902-07-17) Бариш, Бучацький район, Тернопільська область, СРСР
Помер	14 грудня 1980(1980-12-14) (78 років) Куритиба, Бразилія
Діяльність	громадський діяч, інженер
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Діти	Оксана Борушенко, Л. Борушенко-Моро

Павло Боруше́нко (17 липня 1902, містечко Бариш, нині село, Бучацький район — 14 грудня 1980, м. Куритиба, Бразилія) — український громадський діяч, інженер. Батько Оксани Борушенко і Лариси Борушенко-Моро.

Життєпис

Народився 17 липня 1902 року в містечку Бариш, нині село Бучацького району Тернопільської області, Україна (тоді Бучацький повіт Королівства Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в у сім'ї селян Миколи Борушенка і Анни з Майковських.

Закінчив Львівську українську академічну гімназію (1924). Навчався у Львові в Українському таємному університеті, потім — у Політехніці.

Навесні 1944 виїхав у Німеччину (м. Регенсбург). 1949 емігрував до Бразилії. Упродовж 10 років працював будівничим інженером у штаті Парана, згодом — інженер Бразильського уряду. Член Хліборобсько-освітнього об'єднання, Товариства прихильників української культури. Виконував виміри для міст і гідроспоруд.

Член редакції газети «Хлібороб» і «Праця» (Бразилія), «Гомін України» (Канада), «Шлях Перемоги», в яких опублікував низку статей. Активіст Товариства прихильників української культури й інших організацій.

Член ОУН. Пропагував ідею створення українського патріархату.

Література

• Весна Х. Борушенко Павло // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 175. — ISBN 966-528-197-6.
• Железняк М. Борушенко Павло [Архівовано 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — С. 375. — ISBN 966-02-2682-9.
• П. Борушенко: [Некролог] // Визвольний шлях. — 1981. — № 2.