Бронзос Костянтин Іванович
| Бронзос Костянтин Іванович | |
|---|---|
| Народився |
28 грудня 1890 (9 січня 1891) Таганрог, Область Війська Донського, Російська імперія |
| Помер |
1975 Московська область, РРФСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Діяльність | політик |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
 |
Костянтин Іванович Бронзоса (28 грудня 1890, Таганрог — 1975) — радянський державний і партійний діяч, голова мелітопольського міського парткомітетів (1917), делегат VII Всеросійського з'їзду Рад (1920), почесний громадянин Мелітополя (1967).
Біографія[ред. | ред. код]
Костянтин Бронзоса народився 28 грудня 1890 в Таганрозі. Його батько був робітником-каменоломень.
У 1902 році Костянтин закінчив Макіївське початкове училище і пішов працювати в шахту: спочатку лампоносом, пізніше — шахтарем. У 1904 році від туберкульозу легенів померла його мати.
З 1904 по 1906 роки Бронзоса працював учнем токаря на Макіївському металургійному заводі. У 1908 році він працював токарем в Таганрозі на котельному заводі Нев-Вільде. Взимку 1908 Бронзоса і вся його родина захворіли висипний тиф. Батько Костянтина від хвороби помер, а сам Костянтин, одужавши, залишився дуже слабкий, через що був звільнений з котельного заводу.
Потім Бронзоса 4 роки плавав кочегаром на паровій шхуні, одружився, працював токарем в механічному цеху Макіївського металургійного заводу, звідки був звільнений в 1914 році за участь у робочих заворушеннях. У 1912 році в Таганрозі Костянтин Бронзоса вступив у підпільну організацію РСДРП. У 1916 році він переїхав до Мелітополя, де став працювати на механічному заводі Барського (зараз — АвтоЗАЗ-Мотор).
У 1917 році Костянтин Бронзоса взяв активну участь у революційних подіях в Мелітополі, і більшовики обрали його головою міської парткомітетів. У 1918–1920 роках він брав участь в Громадянській війні, борючись у рядах Червоної Армії. Потім Радомислянскім повітовим з'їздом рад Бронзоса був обраний делегатом на VII Всеросійський з'їзд Рад.
У 1920 році він був обраний членом бюро Запорізького губкому партії, потім став головою Запорізького губсовнархоза. Навесні 1921 був делегований на X Всеросійський з'їзд партії. У цей час, у березні 1921 року, спалахнуло Кронштадтське повстання, і Бронзоса взяв участь у його придушенні.
У 1922 році він був призначений заступником голови Всеросійського Синдикату сільського машинобудування, і переїхав в Москву. У 1925 році Бронзоса був направлений в Казахстан, на посаду заступника голови правління Атбасар ського тресту кольорових металів. З тих пір він продовжував працювати в галузі кольорової металургії аж до 1954 року.
У грудні 1954 року по станом здоров'я Бронзоса пішов на пенсію, і з 1955 року жив в інтернаті ветеранів Компартії в Московської області в Передєлкіно.
Пам'ять[ред. | ред. код]
- Бронзовий бюст біля Будинку культури «Жовтень» в Мелітополі.
- Вулиця Бронзоса в Мелітополі.
Посилання[ред. | ред. код]
- Бронзоса Костянтин Іванович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті «Мелітопольських відомостей»
- Автобіографія К. І. Бронзоса [Архівовано 9 березня 2013 у WebCite] на сайті запорізької міліції
- Бронзоса, Костянтин Іванович, музей Мелітопольського локомотивного депо
