Броніслав Скібнєвський
| Броніслав Скібнєвський | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
23 травня 1830 Вовківці, Шепетівський район, Кам'янець-Подільська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка |
| Помер |
27 червня 1904 (74 роки) Баличі, Мостиський район, Львівська область, Україна |
| Рід | Скібнєвські гербу Слєповронd |
| Батько | Віктор Скібнєвськийd |
| Діти | Маріуш Скібнєвський і Скібневський Александр |
Броніслав Скібнєвський із герба Слєповрон (нар. 23 травня 1830, Вовківці на Поділлі — 27 червня 1904, Баличі поблизу Перемишля) — син Віктора Скібнєвського та Антоніни Залеських, поміщик, власник маєтку в Баличі, фінансист, віце-президент сільськогосподарського банку у Львові, батько Олександра, Стефана Леона та Маріуша.
Життєпис[ред. | ред. код]
Дитинство провів у Новому Поршечі. Він начався в гімназії в Одесі. Після смерті батька він перейняв Дунаєвецький ключ, нині Дунаївці, придбаний ним у 1850 році у Вінцента Красіньського на Поділлі.
У 1874 році він купив у Генріка Лачінського, який раніше належав до сімейства Дрогойовських, маєток Баличі в перемишлянській землі (нині Баличі в мостиському районі), в 1892 році — маєток Адама Сапіга в Глибокій на Буковині, а потім — Мальчовичі поблизу Перемишля.
Скібнєвський був знаним фермером і заводчиком. Він обіймав численні почесні функції. У 1881 році єпископ Перемишля Мацей Гіршлер надав йому — з повноваження папи Лева XIII — привілей приватної каплиці. В останнє десятиліття свого життя він був обраний віце-президентом сільськогосподарського банку у Львові.
Родина[ред. | ред. код]
Від шлюбу з Ольгою, народженою Дідушицькою, дочкою Олександра Дідушицького — члена Ради Австро-Угорщини та Галицького сейму — у нього було десять дітей:
- Доміцеля (1865—1880),
- Антоній (1866—1943) за Ельжбетою Бельською,
- Олександр (1868—1942) за Зофією Городинською,
- Вікторія (1872—1873),
- Анеля (1873—1944) за Леоном Городиським,
- Тадеуш (1874—1883),
- Людвік (1876—1962) за Феліцією Дебіцькою,
- Стефан-Леон (1878—1942),
- Домінік-Маріуш (1881—1939),
- Владислав (1884—1939) за Анною Дідушицькою
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Єжи Борковський, «Щорічник знаті польської», т. 1, ст. 594, т. 2, ст. 695
- Архів родини Скібнєвських, Краків 1912. [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Нове Поріччя — малюнок Наполеона Орди в галереї польського живопису www.pinakoteka.zascianek.pl [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Дунаєвці — малюнок Наполеона Орди в галереї польського живопису www.pinakoteka.zascianek.pl [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
|
