Буджак Михайло Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Васильович Буджак
Михайло Буджак підписує упорядковані ним збірки фольклору (31 січня 2020)
Народився 29 березня 1961(1961-03-29) (63 роки)
Кулачківці, Снятинський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Івано-Франківськ
Діяльність журналістика, фольклористика
Відомий завдяки фольклорист
Alma mater Львівський державний університет імені Івана Франка

Миха́йло Васи́льович Буджа́к (нар. 29 березня 1961, с. Кулачківці, Снятинський район, Івано-Франківська область) — український письменник, журналіст, краєзнавець.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 29 березня 1961 року у селі Кулачківці на Івано-Франківщині. Навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював кореспондентом, завідувачем відділу, старшим редактором газет «Злагода» (м. Тлумач), «Агро» (с. Підгайчики), «Рідна Земля» (Івано-Франківськ), прес-секретарем обласного управління лісового господарства. Автор більше тисячі газетних статей.

1991 року переміг у Всеукраїнському конкурсі журналістів «Дебют». Член НСПУ з 2019 року.

Добірка[ред. | ред. код]

Є автором книг:

  • Художньо-документальний нарис «По забутих стежках» (з історії м. Тлумача, 1993, 2001, 2013 роки);
  • «Загублене скерцо» (медитації, або молитви на два голоси; Івано-Франківськ: ПП «Сімик», 2013 р.);
  • «Петрівщина» (книга прощ та медитацій; Івано-Франківськ: ПП «Сімик», 2017 р.);
  • «Зозулині черевички» (легенди; Івано-Франківськ: Ярина, 2019 р.).

Збірок нарисів[ред. | ред. код]

  • «Золоте жниво землі Тлумацької» (книга перша; Івано-Франківськ: Ярина, 2008 р.), «Нова Зоря» (книга друга; Івано-Франківськ: Ярина, 2017 р.);
  • «Бережничі Карпат» — про відомих лісівників Івано-Франківщини (Івано-Франківськ: «Нова Зоря», 2006 р.).

Спогади[ред. | ред. код]

  • «Зелені собори Василя Вереса» (2007 р., «Місто НВ»);
  • календар-альманах «Дністрове перевесло» (Івано-Франківськ: ПП «Сімик», 2016 р.);
  • «Український календар» (2013 р.).

Записав та впорядкував збірки народних казок:

  • «Срібний волосок» (1993 р., бібліотека журналу «Перевал»);
  • «Чарівні горішки» (Львів: «Каменяр», 2002 р.);
  • «Диво Сухої Долини» (Львів: «Каменяр», 2003 р.);
  • «Кам'яна корона» (Івано-Франківськ: ПП «Сімик», 2015 р.);
  • «Перстень з дванадцятьма вічками» (Івано-Франківськ: ПП «Сімик», 2016 р.);
  • «Скарби старого замку» (народна проза одного села; (Івано-Франківськ: Місто НВ, 2016 р.);
  • «Казки Ділу», книга перша (2021 р., «Місто НВ»), книга друга (Івано-Франківськ: Місто НВ, 2023 р.); диплом "Краща книга Прикарпаття - 2023.
  • збірка притч «Дев'ята межа» (Івано-Франківськ: «Нова Зоря», 2004 р.);
  • збірка притч «Сім вервиць» (2020 р., «Місто НВ»; відзначена, як «Краща книга Прикарпаття—2022»;
  • збірка приказок, прислів'їв та порівнянь «Чільце» (2009 р. «Місто НВ», Івано-Франківськ: ПП «Сімик», 2013 р.);
  • збірка колядок і щедрівок «Бо ідуть до тебе три празники в гості» (Івано-Франківськ: «Нова Зоря», 2010 р.).
  • з 2014 року за власні кошти видає книжкову серію «Галицьке вино».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Лауреат міської премії імені І. Макуха (Тлумач, 2006);
  • Лауреат міжнародного конкурсу «ZeitClas—2018» (за краще оповідання, 2018 р.);
  • Переможець міжнародного конкурсу «Свято Різдва» (2020 р.);
  • Лауреат Міжнародного конкурсу короткої прози імені Василя Портяка (2022 р.);
  • Переможець міжнародного літературного конкурсу з нагоди 125 років від дня народження Федеріко Госія Лорки (2023 р.);
  • Лауреат VII Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича (1 місце) (2023 р.);
  • Переможець міжнародного конкурсу короткої прози "Zeitglas-2023".
  • Переможець V міжнародного літературного конкурсу «Свято Різдва» (2024 р.);
  • медаль «За заслуги перед Прикарпаттям».

Посилання[ред. | ред. код]