Буковинські водоспади

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буковинські водоспади
Буковинський водоспад.JPG
водоспад Сич
48°09′54″ пн. ш. 25°08′42″ сх. д. / 48.16500° пн. ш. 25.14500° сх. д. / 48.16500; 25.14500Координати: 48°09′54″ пн. ш. 25°08′42″ сх. д. / 48.16500° пн. ш. 25.14500° сх. д. / 48.16500; 25.14500
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна
Чернівецька область
Путильський район
Повна висота від 3 м до 19 м м
Кількість каскадів 7
Русло потік Смугарів (права притока Черемошу)
Буковинські водоспади. Карта розташування: Чернівецька область
Буковинські водоспади
Буковинські водоспади
Буковинські водоспади (Чернівецька область)
Буковинські водоспади у Вікісховищі?

Букови́нські водоспа́ди — група водоспадів, ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Розташовані в Покутсько-Буковинських Карпатах, у межах Путильського району Чернівецької області, неподалік від східної частини села Розтоки (присілок Смугарь).

Площа природоохоронної території 38,5 га. Перебуває у віданні Розтоківської сільської ради.

Русло потоку Смугарів (права притока Черемошу) та більшість його лівих приток перетинають виходи масивних пісковиків, вапняків, сланців — вони формують низку водоспадів. На відстані 2 км — сім водоспадів різної потужності й висоти: від 3 м до понад 18 м, що є унікальним явищем для Українських Карпат.

Буковинські водоспади мають також іншу назву — Смугарські водоспади.

Водоспади[ред. | ред. код]

  • Ковбер — розташований безпосередньо на струмку Смугар; за шириною більший, ніж за висотою, яка сягає 3,5 м. Названий на честь пана, який при Румунії побудував тут бетонну стінку для забору води для водяного млина.
  • Сич — розташований на лівому притоку струмка Смугар за 200 м від злиття двох струмків. Вертикальний водоспад, що утворився шляхом розмивання водою сірих дрібнозернистих пісковиків. Висота становить 10,8 м, ширина 1 м, довжина потоку води — 13 м. Існує дві версії щодо походження назви: перша — це особливе шипіння (сичання) води, друга — наявність тут у минулому сичів, які лякали ночами пізніх подорожніх.
  • Нижній Гук — розташований безпосередньо на струмку Смугар. Вертикального типу, двокаскадний, висота верхнього 2 м, нижнього — 5 м, ширина — 5,8 м. Водоспад прорізує товщу пісковиково-алевролітового флішу. Назва походить від слова «гук», що означає звук, шум, гул.
  • Ворота — розташований безпосередньо на струмку Смугар, майже 1 кілометр вгору від Нижнього Гуку; висота 3,5 м, ширина — близько 2 м.
  • Середній Гук — розташований на лівому притоку струмка Смугар, який на 250 м вище за течією від Воріт. Водоспад утворюєтся при злитті притоку зі струмком Смугар. Трикаскадний водоспад вертикального типу. Заввишки 11 м, ширина коливається від 1 до 6 м. Водоспад розширюється зверху донизу і нагадує силует нареченої у весільному вбранні. За переказами, вода у водоспаді має цілющі властивості.
  • Великий Гук — розташований на лівому притоку струмка Смугар на відстані 500 м від Середнього Гука. Це найкрасивіший і найвищий водоспад; його висота близько 19 м.
  • Верхній Гук — останній, сьомий водоспад; заввишки близько 7 м.

Водоспади номінувались на звання одного зі Семи природних чудес України і за результатами інтернет-голосування посіли дев'яте місце.

Туристичні маршрути[ред. | ред. код]

В селі Розтоки вздовж струмка Смугар проходить ґрунтова дорога. До водоспаду Ворота можна дістатися автомобілем. Вище за течією русло струмка звужується, і дорога переходить в стежку. До водоспадів Середній Гук, Великий Гук та Верхній Гук можна дістатися тільки пішки. Стежка проходить вздовж основного русла струмка і неодноразово перетинає його, у зв'язку з цим прохід під час паводків та сильних дощів може бути обмежений стрімким потоком води. Біля кожного водоспаду встановлено інформаційну табличку з описом та характеристиками конкретного водоспаду. Паралельно зі стежкою основним руслом струмка Смугар, правим берегом проходить інша стежка, яка виходить у верхів'я струмка та з'єднується зі стежкою, що веде до Протятих каменів і скелі Соколине Око.

Світлини[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]