Булдигін Валерій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Булдигін Валерій Володимирович
Булдигін Валерiй Володимирович.jpg
Народився 5 листопада 1946(1946-11-05)
м. Тбілісі, Грузія
Помер 17 квітня 2012(2012-04-17) (65 років)
Alma mater Київський університет імені Тараса Шевченка
Галузь наукових інтересів теорія ймовірностей та математична статистика
Заклад Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні виховав 3 докторів наук та 12 кандидатів наук
Нагороди медаль Мінвузу СРСР "За лучшую научную студенческую работу" (1971), нагрудний знак "Відмінник народної освіти УРСР" (1983), Державна премія України в галузі науки і техніки (2003), нагрудний знак "Відмінник освіти України" (2003), нагрудний знак "Петро Могила" (2008), почесне звання "Заслужений діяч науки і техніки України" (2009)

Булди́гін Вале́рій Володи́мирович (5 листопада 1946 р.— 17 квітня 2012 р.) — український математик, професор, доктор фізико-математичних наук, з 1986 року завідувач кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

Життєвий і творчий шлях[ред.ред. код]

Народився Валерій Володимирович Булдигін 5 листопада 1946 року в м. Тбілісі (Грузія) в сім'ї військовослужбовця. Невдовзі доля привела батька, а разом з ним і родину до Києва.

У 1965 р. Валерій Володимирович з відзнакою закінчив Київський технікум радіоелектроніки. Потім навчався на першому курсі вечірнього відділення механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка і одночасно працював техніком, старшим лаборантом з обслуговування та експлуатації ЕОМ СЕСМ-2. У 1966 р. після закінчення І курсу він був переведений на стаціонарне відділення університету, яке з відзнакою закінчив у 1970 р.

У 1970–1972 рр. навчався в аспірантурі при кафедрі теорії ймовірностей та математичної статистики КДУ; в 1973 р. захистив дисертацію кандидата фізико-математичних наук “О случайных рядах в банаховых пространствах”.

У 1972–1974 рр. Валерій Володимирович працював асистентом на кафедрі теоретичної кібернетики КДУ.

У 1974–1986 рр. працював старшим та провідним науковим співробітником в Інституті математики АН України. У жовтні 1982 р. в Інституті математики захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук “Сходимость случайных элементов в бесконечномерных топологических пространствах и представления случайных процессов и полей”, затверджену ВАК СРСР у 1983 р. У цей же час працював за сумісництвом на кафедрах теорії ймовірностей та загальної математики КДУ.

Науковi інтереси Валерія Володимировича у той час були сконцентрованi на питаннях збiжностi випадкових елементiв у лiнiйних просторах. Добре вiдомими є його результати для сум незалежних випадкових елементiв, якi приймають значення у банахових просторах (узагальнення нерiвностi Левi, принцип порiвняння для рядiв незалежних елементiв, принцип стискання для гауссових випадкових елементiв). Цi результати стали основою його монографiй “Сходимость случайных элементов в топологических пространствах” (1980 рiк) та “Неравенство Брунна–Минковского и его приложения” (1985 рiк, спiльно з О.Б. Харазiшвiлi; англiйський переклад видано в 1980 роцi). Наприкiнцi 70-х рокiв вiн почав вивчати субгауссовi випадковi величини. Цi результати увiйшли у спiльну з Ю.В. Козаченком монографiю “Метрические характеристики случайных величин и процессов” (видана росiйською мовою у 1998 роцi, англiйський переклад з’явився через два роки). Iншими досягненнями цього перiоду його творчостi є дослiдження iмпульсних перехiдних функцiй у лiнiйних системах з випадковими шумами, корелограмних оцiнок, а також узагальнення теорем Левi–Бакстера.

У 1986 роцi Валерій Володимирович очолив кафедру математичного аналiзу та теорiї ймовiрностей Нацiонального технiчного унiверситету України «КПI», на якій працював до останнього дня свого життя. У 1988 р. йому присвоєно вчене звання професора. У ці роки В.В. Булдигiн разом зi своїми учнями та колегами продовжив дослiдження осциляцiйних властивостей гауссових послiдовностей та граничних теорем для сум випадкових величин з операторними нормуваннями. Цi дослiдження склали основу спiльної з С.О. Солнцевим монографiї “Функциональные методы в задачах суммирования случайных величин” (видана росiйською мовою у 1989 році, переклад на англійську мову видано у 1997 році).

В останнє десятиліття Валерій Володимирович вивчав узагальнені процеси відновлення та вiдповiднi класи функцій, які виникають у вiдповiдних граничних теоремах. Один з таких класiв складають функцiї з невиродженою групою регулярних точок, якi узагальнюють правильно змiннi функцiї Карамати. В.В. Булдигiну належать характеризацiйнi теореми та теореми про рiвномiрну збiжнiсть для таких функцiй. Його остання монографiя “Псевдорегулярнi функцiї та узагальненi процеси вiдновлення” (спiльна з К.-Х. Iндлекофером, О.I. Клесовим та Й.Г. Штайнебахом) вийшла невдовзі після його смерті.

Валерій Володимирович Булдигін підготував 13 кандидатів та 3-х докторів фізико-математичних наук.

Був членом редколегій журналів "Теорія ймовірностей та математична статистика", "Theory of Stochastic Processes", "У світі математики", Наукові вісті НТУУ „КПІ” та „Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника”; член спеціалізованої ради при Інституті математики, член Вченої ради НТУУ “КПІ”; член президії Київського математичного товариства; керував відомим науковим семінаром з теорії випадкових процесів.

За міжнародними науковими грантами В.В. Булдигін працював в університетах Німеччини та Іспанії, читав лекції в науковому центрі ім. С. Банаха (Варшава).

Виступав з доповідями (серед них з пленарними) на наукових конференціях та наукових семінарах в провідних університетах Росії, Вірменії, Грузії, Литви, Іспанії, Німеччини, Польщі, Швеції, Франції. Неодноразово був членом оргкомітетів та програмних комітетів українських та міжнародних наукових конференцій.

Маючи яскравий математичний талант, величезну ерудицію і неабиякi органiзаторськi здiбностi, Валерiй Володимирович вiддав усе своє життя розвитку математичної науки і освiти, навчанню та вихованню молодих учених. У 1974–1986 рр. він бере активну участь у створенні та роботі “Київського університету юних математиків” при АН УРСР. Протягом 15 років, починаючи з 1989 р., очолював журі олімпіади з математики серед технічних вузів України; був постійним головою журі математичних олімпіад для студентів НТУУ “КПІ”. Протягом 6 років був головою предметної комісії з математики на вступних іспитах у КПІ.

Валерій Володимирович є автором та співавтором близько 300 наукових та науково-методичних статей, 7 монографій, 3 з яких опубліковано англійською мовою закордонними видавництвами, та 7 навчальних посібників.

Основні наукові і методичні праці[ред.ред. код]

1. В.В. Булдыгин. Сходимость случайных элементов в топологических пространствах. – Наукова думка. – 1980. – 240с.

2. В.В. Булдыгин, А.Б. Харазишвили. Неравенство Брунна-Минковского и его приложения. – Наукова думка. – 1985. – 196с.

3. В.В. Булдыгин, С.А. Солнцев. Функциональные методы в задачах суммирования случайных величин. – Наукова думка. – 1989. – 187с.

4. V.V. Buldygin, S.A. Solntsev. Asymptotic Behaviour of Linearly Transformed Sums of Random Variables. – Kluwer Academic Publishers, Dordrecht. – 1997. – 512 p.

5. В.В. Булдыгин, Ю.В. Козаченко. Метрические xарактеристики случайных величин и процессов. – ТВіМС. – 1998. – 290с.

6. V.V. Buldygin, Yu.V. Kozachenko, Metric Characterization of Random Variables and Random Processes. – American Mathematical Society, Providence, Rhode Island,. – 2000. – 269р.

7. V.V. Buldygin, A.B. Kharazishvili. Geometric Aspects of Probability Theory and Mathematical Statistics. – Kluwer Academic Publishers, Dordrecht. – 2000. – 313 p.

8. В.В. Булдигін, В.А. Жук, С.О. Рущицька, В.В. Ясінський. Збірник задач з аналітичної геометрії та векторної агебри, Вища школа, Київ, 1999, 191с. (надано гриф “Міністерства освіти і науки України” 1/11-3542 від .05.1999р.).

9. В.В. Булдигін, Ю.П. Буценко, О.О. Диховичний. Теорія ймовірностей (конспект лекцій), ТВіМС, Київ, 1999, 97с.

10. В.В. Булдигін, В.А. Кушніревич, О.С. Шкабара, В.В. Ясінський. Студентські математичні олімпіади. Збірник задач, Київ 2002, 175 с.

11. В.В. Булдигін, З.П. Ординська, Л.А. Репета. Конспект лекцій з „Вищої математики”. К.: НТУУ “КПІ”, 2008. – 200 с.

12. В.В. Булдигін, І.В. Алєксєєва, В.О. Гайдей, О.О. Диховичний, Н.Р. Коновалова, Л.Б. Федорова. Лінійна алгебра та аналітична геометрія, Навчальний посібник, К.: ТВіМС, 2009. – 224с.

13. В.В. Булдигін, З.П. Ординська, Л.А. Репета. Вища математика. Збірник індивідуальних завдань та зразки розв’язків для студентів фінансово – економічного профілю”. К.: НТУУ “КПІ” – 2009. – 320с.

14. В.В. Булдигін, І.В. Алєксєєва, В.О. Гайдей, О.О. Диховичний, Н.Р. Коновалова, Л.Б. Федорова. Лінійна алгебра та аналітична геометрія, Навчальний посібник, ТВіМС, Київ, 2011, 224 c. (надано гриф “Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України” № 1/11-3542 від 11.05.2011р.)

15. В.В. Булдигін, К.-Ф. Індлекофер, О.І. Клесов, Й.Г. Штайнебах. Псевдорегулярні функції та узагальнені процеси відновлення. – Київ, ТВіМС. – 2012. – 441 с.

Відзнаки і вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Наукову та педагогічну діяльність Булдигіна В.В. неодноразово було відзначено на державному рівні: у 1971 р. - медаллю Міністерства вищої освіти СРСР “За лучшую научную студенческую работу“, у 1983 р. - почесним знаком “Відмінник народної освіти УРСР”, у 2003 р. - Державною премією України в галузі науки і техніки та почесним знаком “Відмінник освіти України”, у 2008 р. - почесним знаком “Петро Могила” МОН України, у 2009 р. - почесним званням “Заслужений діяч науки і техніки України”.

На знак визнання заслуг В.В. Булдигіна в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» запроваджено премію його імені. Премія імені В.В.Булдигіна присуджується студентам університету за найвищі результати на математичній олімпіаді НТУУ «КПІ» (І етап Всеукраїнської студентської олімпіади з математики).

Посилання[ред.ред. код]

[1]

[2]

[3]