Географія Індонезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Природа Індонезії

Indonesia map.png
Тераси для вирощування рису на острові Балі
Major volcanoes in Indonesia
Mahameru (Semeru) above Mount Bromo, East Java

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Індоне́зія, (Indonesia) — країна у Південно-Східній Азії, що складається з багатьох груп островів, розташованих біля екватора між Індійським і Тихим океанами. Індонезія Малакською протокою відділена від Західної Малайзії і Сингапуру, морями Сулу і Сулавесі від Філіппін, Тіморським і Арафурським морями від Австралії. На Калімантані Індонезія межує зі Східною Малайзією, на о. Нова Гвінея — з Папуа Новою Гвінеєю.

Індонезія розташована в екваторіальних широтах і займає найбільший у світі архіпелаг, що складається з понад 13 600 гористих островів. Крайні західну і східну точки країни розділяють приблизно 5150 км, а крайній північну і південну – 1800 км.

Рельєф[ред.ред. код]

Рівнини і гори займають приблизно однакові площі. Гори складчасті і вулканічні, з глибоко і різко розчленованим рельєфом (вис. до 5029 м). Східна частина Суматри зайнята заболоченою алювіальною рівниною протяжністю бл. 1500 км і шириною до 250 км. На о.Калімантан древні гори займають центральну і північну частини острова. Це переважне плато, складені пісковиками і туфами. Найбільш високі гори - на півн.-сході півострова (найвища точка – г. Кінабалу, 4100 м). Південна частина острова зайнята заболоченою низовиною.

Вулкани[ред.ред. код]

Див. Вулкани Індонезії

Від Суматри до о. Хальмахера розташовано до 400 вулканів, в т.ч. понад 100 діючих (Керінчі, 3805 м; Рінджані, 3726 м; Семеру, 3676 м). Найбільш відомий вулкан Кракатау в Зондській протоці, внаслідок виверження якого в серпні 1883 був зруйнований острів і загинуло понад 36 тис. чоловік. Викид в атмосферу великої кількості вулканічного попелу істотно вплинув на клімат. Середня температура земної поверхні знизилася на декілька градусів. У 1927-1929 внаслідок вулканічних вивержень в цьому районі утворився новий острів Анак Кракатау («Син Кракатау») висотою бл. 200 м. Найсильнішим на землі за останні 500 років вважається виверження вулкана Тамбора (в 1815) на о.Сумбава, розташованому східніше за Яву. Кількість викидів в атмосферу була так велика, що значно скоротилося надходження сонячного проміння на земну поверхню, сталося похолодання клімату: сезонний сніг в Північній півкулі зійшов лише в червні, а вже в серпні почалися заморозки.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Індонезії екваторіальний і субекваторіальний.

На більшості території Індонезії впродовж року випадає дуже багато опадів, найбільше — в період з січня по березень. На території від центральної Яви до Австралії існує також посушливий сезон (з червня по жовтень), впродовж якого на островах Тімор і Сумба випадає дуже мало опадів. Найбільше опадів випадає в гористих районах Суматри, Калімантану, Целебесу та Папуа (близько 2000 мм). На східній частині Яви, Балі, південного та центрального Целебесу і Тимору від 1500 до 2000 мм, в той час як на Малих Зондських островах кількість опадів не перевищує 1500 мм.

На клімат в Індонезії впливають структури островів та близькість екватору, що створює рівні високі температури. Найвищі температури вздовж узбережжя від 23 до 31 °C впродовж року, та помірні на висоті близько 600 метрів. Є тільки одна вершина в Індонезії висока настільки, щоб пішов сніг — це гора Маоке на Папуа. Денна відмінність температур в Джакарті щонайменше в п'ять разів більша ніж різниця між найвищими температурами січня і липня. Найвища зареєстрована в Джакарті температура 37 °C, найнижча — 19 °C.

Річки та озера[ред.ред. код]

Найдовшою річкою Індонезії є Капуас, її довжина - 1040 км (за іншими даними - 1143 км). Друга за довжиною - Баріто (880 км).

В Індонезії 521 озеро і понад 100 водосховищ. Озера Матано, Тоба, Посо належать до двадцятки найглибших озер світу. Озеро Тоба найбільше у країні за площею (1130 км²) та об'ємом (240 км³ води).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]