Буховецький Савелій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буховецький Савелій Григорович
Основна інформація
Дата народження1858
Місце народженняБіла Церква, Київська губернія, Російська імперія
Дата смерті27 квітня (10 травня) 1915
Місце смертіУмань, Київська губернія, Російська імперія
Професіїспівак, музичний педагог
Співацький голосбаритон
Інструментивокал[d]

Савелій Григорович Буховецький (нар. 1858(1858), Біла Церква — пом. 27 квітня (10 травня) 1915, Умань) — оперний і концертний співак (баритон), антрепренер. Батько кінорежисера Дмитра Буховецького

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Білій Церкві у 1852 році (за іншими джерелами — у 1852), з десяти років співав в хорі у синагозі. У 1873—1878 роках навчався співу в Петербурзькій консерваторії. Після закінчення навчання на запрошення антрепренера Й. Я. Сєтова став солістом Київської опери, в якій виступав до 1881 року. Гастролював в Харкові і Одесі (1884), Києві (1897, 1911), а також в Петербурзі (1878, 1892–94), Тифлісі (1882–84, 1885–88, 1903–04), Казані та Саратові (1890–91). В 1897—1898 роках виступав в московському Большому театрі.

Організував оперну антрепризу, з нею гастролював в Херсоні (1899), Орлі (1901) та ін.

Вів педагогічну діяльність.

Репертуар

[ред. | ред. код]

Савелій Буховецький мав глибокий голос з м'яким тембром і широким діапазоном.

Перші партії: Спарафучіле («Ріголетто» Дж. Верді, 1878), Євгеній Онєгін (однойм. опера П. Чайковського, 1884), Князь Островський («Княгиня Островська» Г. В'яземського, 1882), Король Рене («Іоланда» С. Юферова, 1893).

Серед найкращих партій: Амонасро («Аїда» Дж. Верді).

Інші партії: Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Червоне сонечко («Рогнеда» О. Сєрова), Ілля Муромець («Ілля Муромець, або Російські богатирі» Л. Малашкін); Валентин («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільйо («Кармен» Ж. Бізе), Граф де Невер («Гугеноти» Дж. Мейєрбера), Нелюско («Африканка» Дж. Мейєрбера), Жорж Жермон («Травіата» Дж . Верді), Ріголетто і Спарафучіле («Ріголетто» Дж. Верді), Яго («Отелло» Дж. Верді), Граф ді Луна («Трубадур» Дж. Верді).

Джерела

[ред. | ред. код]