Буцень Олег Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Васильович Буцень
IMG 0501.JPG
Народився 4 березня 1923(1923-03-04)
Київ, Українська СРР, СРСР
Помер 11 жовтня 1966(1966-10-11) (43 роки)
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність поет
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]

Олег Васильович Буцень (4 березня 1923, Київ — 11 жовтня 1966) — український дитячий письменник, поет.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 березня 1923 року в Києві в сім'ї службовця. У 1941 році після закінчення десятирічки поступив у Тбіліське авіаційне училище. Учасник радянсько-німецької війни. Воював на різних фронтах до її кінця, нагороджений медалями.

Після демобілізації поступив на філологічний факультет Київського університету, а після його закінчення в 1951 році працював учителем української мови та літератури в Бережанському педагогічному училищі на Тернопільщині, потім — в дитячій редакції Українського радіо, у видавництві «Веселка».

Могила Олега Буценя

Жив у Києві. Помер після важкої хвороби 11 жовтня 1966 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 8а).

Творчість[ред. | ред. код]

Перші вірші з'явилися у фронтовій пресі, у студентські роки друкувався у газеті. Олег Буцень — перший редактор-упорядник календаря «Дванадцять місяців», що почав виходити у Дитвидаві з 1958 року. Писав оповідання про дітей і для дітей. Оповідання звучали по радіо. Друкувалися в журналах «Малятко», «Барвінок», у московських альманахах «Звездочка», «Круглый год».

Переважна більшість книжок Олега Буценя випущена видавництвом «Веселка». Це зокрема збірки оповідань для малят:

  • «Що розповів калачик» (1959);
  • «З ранку до вечора» (1961);
  • «Так чи не так» (1962, 1979, 1983);
  • «Город узимку» (1963, 1969, 1988);
  • «Не варто ображатись» (1964);
  • «Солодкий дощ» (1965);
  • «Наше відкриття» (1967, 1972, 1977);
  • «Перші канікули» (1973);
  • «Підйомний кран» (1988).

Окремі твори друкувалися в щорічниках «Календарик-дошколярик», у збірниках «Перший раз — у перший клас» (1986), «Веселі пригоди» (1985, 1986), «Слово до слова — весела розмова» (1994, 2002).

Оповідання видавалися у перекладі на російську мову («Так или не так», 1973).

Джерела[ред. | ред. код]