Бєлявський Микола Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєлявський Микола Іванович
Народження 1908
Харків, Російська імперія
Смерть 5 квітня 1944(1944-04-05)
Національність українець
Країна СРСР СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 1941—1944
Звання старший сержант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Медаль «За відвагу»
CMNS: Бєлявський Микола Іванович у Вікісховищі

Микола Іванович Белявський (у нагородному листі — Бєлєвський) (1908–1944) — старший сержант Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1944).

Біографія[ред. | ред. код]

Микола Бєлявський народився 1908 року в Харкові в робітничій сім'ї. У 1940 році працював теслею на деревообробному заводі в Нижньому Тагілі Свердловської області. У липні 1941 року був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З жовтня 1942 року — на фронтах Великої Вітчизняної війни[1].

До березня 1944 гвардії старший сержант Микола Бєлявський командував відділенням 8-ї стрілецької роти 147-го гвардійського стрілецького полку 49-ї гвардійської стрілецької дивізії 28-ї армії 3-го Українського фронту. Відзначився під час боїв за визволення Миколаєва[1].

12 березня 1944 року Бєлявський першим зі свого взводу форсував Дніпро в районі села Садове Білозерського району Херсонської області Української РСР, де захопив і утримував плацдарм, забезпечивши переправу для інших радянських підрозділів. У ніч із 27 на 28 березня 1944 року під час розвідки боєм під Миколаєвом одним із перших у своєму підрозділі увірвався в місто[1].

Помер від ран 5 квітня 1944 року. Похований у селі Українка Вітовського району Миколаївської області. Там же встановлено його бюст.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 3 червня 1944 старший сержант Микола Белявський посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу[1].

Був також нагороджений медаллю «За відвагу»[1][2](20.03.1944).

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Бєлявська Анна Олексіївна.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • На будівлі заводу, де працював Бєлявський, встановлена меморіальна дошка.
  • На честь Бєлявського названа вулиця в Нижньому Тагілі[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Белявский Николай Иванович (рос.). AZ Library. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 21 лютого 2012.
  2. ↑ Приказ о награждении. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 6 червня 2022.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Герої твої, Херсонщина. Сімферополь, 1980. / стр.171-172.
  • Золотими Зірками свердловчан. 2-е изд., Испр. і доп. Свердловськ, 1970. / стр.383.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бєлявський_Микола_Іванович&oldid=41337366