Свердловська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свердловська область Picto infobox map.png
рос. Свердловская область
- panoramio - Road Sign Series (45).jpg
Flag of Sverdlovsk Oblast.svg   Coat of Arms of Sverdlovsk oblast.svg
Країна Росія Росія
Фед. округ Уральський
Адмін. центр Єкатеринбург
Глава Євген Куйвашев
Дата утворення 17 січня 1934
Оф. вебсайт midural.ru(рос.)
Географія
Координати 58°42′ пн. ш. 61°20′ сх. д. / 58.700° пн. ш. 61.333° сх. д. / 58.700; 61.333
Площа 194 800 км² (18-а)
  • внутр. вод 0,4 %
Часовий пояс MSK+2 (UTC+5)
Населення
Чисельність 4 400 100 (5-а) (2007)
Густота 22,6 осіб/км²
Економіка
Економ. район Уральський
Коди
ISO 3166-2 RU-SVE
ЗКАТО 65
Суб'єкта РФ 66, 96 і 196
Телефонний (+7)
Карти

Свердловська область на карті суб'єктів Російської Федерації

CMNS: Свердловська область у Вікісховищі

Свердло́вська о́бласть (рос. Свердло́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр — місто Єкатеринбург.

Межує на заході з Пермським краєм, на півночі з Республікою Комі й Ханти-Мансійським автономним округом, на сході з Тюменською областю, на півдні з Курганською, Челябінською областями й Республікою Башкортостан.

Утворено 17 січня 1934.

Етимологія[ред. | ред. код]

Область отримала назву від її центру — міста Свердловська (нині — Єкатеринбург), що отримав ім'я на честь Якова Михайловича Свердлова, одного з лідерів більшовицького перевороту, голови ВЦИК в 19171919 роках. Назва з'явилася 17 січня 1934 року разом з утворенням самої області, до цього такої області не існувало. До революції Єкатеринбург був центром повіту Пермської губернії.

Географія[ред. | ред. код]

Свердловська область — найбільший регіон Уралу. Область займає середню, і захоплює північну частині Уральських гір, а також західну околицю величезної Західно-Сибірської рівини.

Найвища точка — гора Конжаковський камінь (1569 м).

Головні річки: річки басейну Обі і Ками (Тавда, Тура).

Клімат континентальний; середня температура січня від −16 до −20°С, середня температура липня від +16 до +19°С; кількість опадів — близько 500 мм в рік.

Рослинність: хвойні і змішані ліси.

Часовий пояс[ред. | ред. код]

Свердловська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC становить +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Історія[ред. | ред. код]

Територія області була заселена з давніх часів. На території області знайдені численні стоянки стародавньої людини, що датуються часом від мезоліту до залізної доби.

На час приєднання до Московського царства у 16 ст. територію нинішньої області населяли башкири на південному заході, мансі на півночі, сибірські татари на південному сході. Характер приєднання башкирських земель — суперечливий, Сибірське ханство та мансійські держави, зокрема Пелимське князівство, були завойовані. Після приєднання до Росії на Уралі активно розвивається видобуток корисних копалин та металургія.

Під час розпаду Російської імперії на територію області претендували Сибірська республіка та Комуч, як компроміс між якими був утворений Тимчасовий обласний уряд Уралу. Наприкінці 1918 року обласні уряди були ліквідовані після узурпації влади Олекандром Колчаком; влітку 1919 року територія області була зайнята більшовиками, білі відійшли на схід.

У 1919 році утворена Єкатеринбурзька губернія, у 1923 — Уральська область. Свердловська область була утворена (виділена з Уральської області) 17 січня 1934 року. Спочатку область включала територію сучасного Пермського краю і не включала декілька районів, спочатку віднесених до Омської та Челябінської областей.

У радянський час область стала одним із центрів військової промисловості, і була закрита для відвідання іноземцями. У 1979 році у Єкатеринбурзі стається витік біологічної зброї. У 1976–1985 областю керує Борис Єльцин, у 1990 році обирається від області народним депутатом РРФСР від обласного центру.

У 1993 році в владою області була проголошена Уральська Республіка, оберталася валюта уральський франк. Автономістськім тенденціям був покладений край після втручання федерального центру.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення Свердловської області за оцінкою на 1 січня 2007 становила 4399,7 тис. осіб (на 1 січня 2006 — 4409,7 тис. осіб) (5-е місце в Росії). У 2006 році зафіксовано скорочення чисельності населення за рахунок природного спаду, яке склало 19,9 тис. осіб. У 2006 році число прибулих на територію Свердловської області перевищило число вибулих на 9,5 тис. осіб.

Щільність населення 22,6 осіб/км² (оцінка на 1 січня 2007), що майже втричі вище середнього по РФ. Частка міського населення перевищує 83 % (оцінка на 1 січня 2006).

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року національний склад Свердловської області був наступним:

Народ Чисельність, 2002, тис.

(* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])

Росіяни 89,23 %
Татари 3,75 %
Українці 1,24 %
Башкири 0,83 %
Інші 4,95 %

Влада[ред. | ред. код]

Губернатор[ред. | ред. код]

Вищою виконавчою особою є губернатор, що обирався прямим загальним голосуванням на 4-літній термін до зміни федерального законодавства.

З 1995 року губернатором області є Едуард Россель (член партії Єдина Росія).

Законодавча влада[ред. | ред. код]

Законодавчу владу здійснюють Законодавчі Збори, що складаються з Обласної думи й Палати Представників. Обласна дума (28 депутатів) — нижня палата — обирається по партійних списках по обласному округу; Палата Представників (21 депутат) — верхня палата — обирається по одномандатних округах. Строк повноважень членів Законодавчих Зборів — 4 роки (Палати Представників до 2002 р. — 2 роки); однак кожні 2 роки переобирається половина депутатів Обласної думи. Відповідність законодавчих і виконавчих актів Статуту області перевіряє Статутний суд.

З 2004 року головою Палати Представників Законодавчих Зборів Свердловської області є Юрій Осінцев (Єдина Росія), а головою Обласної Думи — Микола Воронін (Єдина Росія).

До внесення поправок для приведення в повну відповідність федеральному законодавству після 2000 року, Статут області був практично ідентичний Конституції Уральської Республики 1993 р.

Виконавча влада[ред. | ред. код]

Виконавчим органом є Уряд області, що складається з міністерств, департаментів і управлінь. Голова Уряду призначається Обласною думою за поданням губернатора по тому ж механізму, що й глава федерального уряду (однак губернатор не може представляти ту саму кандидатуру більш двох раз).

З 19 червня 2007 року Голова Уряду області — член партії Єдина Росія Віктор Кокшаров (до цього — міністр зовнішньоекономічних зв'язків).

Вибори у Свердловській області[ред. | ред. код]

В 1990-х роках населення області відрізнялося відносно високою підтримкою партій і кандидатів «правого» і «демократичного» толку. На президентських виборах 1996 року Борис Єльцин, уродженець області, що жив у Свердловську до 1980-х років, набрав понад 70 % голосів.

Економіка[ред. | ред. код]

Чисельність економічно активного населення області на кінець березня 2006 року за оцінкою органів державної статистики склала 2343,3 тис. осіб. З нього зайнято в економіці 2180,6 тис. осіб і 162,7 тис. осіб не мали заняття, але активно його шукали і, відповідно до методології, класифікувалися як безробітні.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Див. також: Богословська група залізорудних родовищ

Корисні копалини: золото, платина, азбест, боксити, мінеральна сировина — залізо, нікель, хром, марганець і мідь. Відповідно, основа регіональної економіки — гірничодобувна і металургійна галузі промисловості.

Промисловість[ред. | ред. код]

В структурі промислового комплексу домінують чорна і кольорова металургія (відповідно 31 % і 19 % обсягу промислового виробництва), збагачення урану і залізняку, машинобудування.

Уральська металургія виникла в 1703 році. Свердловська область займає друге місце в Росії за обсягами промислового виробництва, тут розташовані такі підприємства, як НТМК, Качканарський ГЗК «Ванадій», ВСМПО-Авісма, «Уралмаш», Богословський і Уральський алюмінієві заводи.

Серед машинобудівних галузей переважає «важкий ВПК» (виробництво панцерної техніки і боєприпасів), а також важке індустріальне машинобудування (устаткування для добувної, енергетичної і хімічної промисловості).

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Згідно з проведеним у 2006 році Всеросійським сільськогосподарським переписом на території Свердловської області знаходяться 829 сільськогосподарських організацій і 2178 селянських господарств і індивідуальні підприємці. З них у 2006 році здійснювали сільськогосподарську діяльність 499 організацій (зокрема 302 великі і середні) і 893 селянських господарства і індивідуальних підприємця.

Під урожай 2006 року засівало сільськогосподарськими організаціями — 778,4 тис. гектарів, селянськими господарствами і індивідуальними підприємцями — 99,4 тис. гектарів.

Поголів'я великої рогатої худоби в 2006 році становило 213 тисяч голів в сільськогосподарських організаціях і 12,9 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Кількість птаха — 10056,6 тис. голів в організаціях і 18,5 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Транспорт[ред. | ред. код]

Свердловська область є важливим транспортним вузлом — через неї проходять залізничні, автомобільні і повітряні траси загальноросійського значення, зокрема Транссибірська залізнична магістраль. Густина залізничної і автодорожньої мережі перевершує середні по країні показники. Крупний міжнародний аеропорт в Єкатеринбурзі — Кольцово.

Наука[ред. | ред. код]

В науковій сфері області працюють близько 1000 докторів і 5000 кандидатів наук. Уральське відділення Російської академії наук об'єднує 22 академічних наукових інституту, на території області знаходяться більше 100 науково-дослідних, проектних, технологічних, конструкторських і інших наукових установ.

Освіта[ред. | ред. код]

На початок 2006/2007 навчального року на території області функціонують більше 1294 денних і 50 вечірніх середніх шкіл, 91 державний середній спеціальний навчальний заклад, 19 державних вищих навчальних закладів, 34 філії і 11 недержавних, 6 філій.

Технопарки: «Високогористий» в м. Нижньому Тагілі, «Уральський» — на базі УГТУ-УПІ в місті Єкатеринбург, технополіс «Зарєчний», з основною спеціалізацією — реалізація науково-технічних проектів по виробництву високотехнологічної, конкурентоздатної і екологічно чистої продукції.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Станом на 2021 рік Свердловська область розподілена на 5 муніципальних районів та 68 міських округів:

Типи муніципальний утворень
№ з/п Район, міський округ Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Населення,
осіб (2021)
Центр Поселення Населені
пункти
1 Байкаловський район 2293,7 19048 16294 15096 14713 Байкалово 3 67
2 Комишловський район 2216,6 29048 28162 28984 28166 Комишлов 5 54
3 Нижньосергинський район 3689,8 48038 44453 39889 38578 Нижні Серги 6 38
4 Слободо-Туринський район 2709,0 17034 15091 12974 12619 Туринська Слобода 4 48
5 Таборинський район 11367,0 5089 3574 3052 2893 Табори 3 33
1 Алапаєвський міський округ (Алапаєвськ) 1081,9 50953 44455 43379 42559 Алапаєвськ - 10
2 Алапаєвський міський округ (Верхня Синячиха) 4282,2 31525 26542 24532 23917 Верхня Синячиха - 72
3 Арамільський міський округ 21,8 17125 17446 18523 18959 Араміль - 3
4 Артемовський міський округ 2027,0 63208 60230 56223 54232 Артемовський - 27
5 Артинський міський округ 2773,9 33648 29624 27641 27121 Арті - 59
6 Асбестівський міський округ 767,9 78722 71315 66339 64481 Асбест - 3
7 Ачитський міський округ 2071,6 19132 16807 15792 15264 Ачит - 54
8 Березовський міський округ 1126,0 63351 68772 74754 76491 Березовський - 18
9 Білоярський міський округ 1323,3 34639 34583 35073 34640 Білоярський - 45
10 Бісертський міський округ 1289,0 11854 10661 9921 9937 Бісерть - 5
11 Богдановицький міський округ 1498,0 50898 47027 45879 45804 Богданович - 41
12 Верх-Нейвінський міський округ 86,1 5242 5098 4949 4745 Верх-Нейвінський - 1
13 Верхньодубровський міський округ 33,9 4673 4791 5120 5007 Верхнє Дуброво - 1
14 Верхньопишминський міський округ 1044,9 69453 72509 84103 88159 Верхня Пишма - 25
15 Верхньосалдинський міський округ 1847,2 54864 49527 45118 43853 Верхня Салда - 18
16 Верхньотагільський міський округ 310,6 14393 13570 12533 11932 Верхній Тагіл - 3
17 Верхньотуринський міський округ 265,4 11169 9502 9078 8862 Верхня Тура - 2
18 Верхотурський міський округ 4926,0 19153 16802 15947 15434 Верхотур'є - 44
19 Волчанський міський округ 470,8 11318 10261 8965 8696 Волчанськ - 3
20 Гаринський міський округ 16774,0 7832 4904 3986 3760 Гарі - 42
21 Горноуральський міський округ 3624,6 38447 34905 32895 32109 Горноуральський - 60
22 Дегтярський міський округ 167,0 15948 15567 16051 15365 Дегтярськ - 4
23 Єкатеринбурзький міський округ 1142,9 1340465 1383179 1501652 1527525 Єкатеринбург - 19
24 Зарічний міський округ 299,3 30569 29765 31182 31500 Зарічний - 5
25 Івдельський міський округ 20785,6 28745 24519 21713 20797 Івдель - 30
26 Ірбітський міський округ (Ірбіт) 64,2 43318 38357 37280 36128 Ірбіт - 1
27 Ірбітський міський округ (Піонерський) 4722,0 33350 30331 28326 27502 Піонерський - 103
28 Каменський міський округ 2141,0 29683 28111 27970 27430 Мартюш - 66
29 Каменськ-Уральський міський округ 144,1 187806 176572 170782 165729 Каменськ-Уральський - 7
30 Комишловський міський округ 51,8 28914 26870 26444 25582 Комишлов - 1
31 Карпинський міський округ 5523,3 33869 31859 29291 28435 Карпинськ - 7
32 Качканарський міський округ 318,4 46905 43679 41197 39769 Качканар - 3
33 Кіровградський міський округ 661,6 31203 27726 25669 24591 Кіровград - 9
34 Краснотур'їнський міський округ 718,9 70694 65062 62079 60685 Краснотур'їнськ - 6
35 Красноуральський міський округ 1627,2 29767 25541 23480 22744 Красноуральськ - 11
36 Красноуфімський міський округ (Красноуфімськ) 428,0 44471 40445 38959 38000 Красноуфімськ - 5
37 Красноуфімський міський округ (Натальїнськ) 3411,8 31581 28077 25708 25021 Натальїнськ - 67
38 Кушвинський міський округ 2386,0 48316 40796 38087 36500 Кушва - 13
39 Лісний міський округ 359,4 55909 52476 50911 50933 Лісний - 5
40 Малишевський міський округ 154,5 11514 11042 10556 10192 Малишева - 4
41 Махньовський міський округ 5754,0 8986 7071 5830 5451 Махньово - 40
42 Нев'янський міський округ 1842,2 46359 42742 41171 40265 Нев'янськ - 37
43 Нижньосалдинський міський округ 590,8 18503 17939 17663 17508 Нижня Салда - 5
44 Нижньотагільський міський округ 4105,8 395539 365433 356844 347167 Нижній Тагіл - 24
45 Нижньотуринський міський округ 1939,9 31256 28000 25547 24471 Нижня Тура - 23
46 Новолялинський міський округ 6205,9 26512 23564 21523 20804 Нова Ляля - 24
47 Новоуральський міський округ 421,0 98609 88308 83783 82176 Новоуральськ - 6
48 Пелимський міський округ 4905,3 4650 4171 3861 3706 Пелим - 4
49 Первоуральський міський округ 2053,8 157763 148896 146511 141368 Первоуральськ - 30
50 Пишминський міський округ 1899,1 22519 20614 19446 18930 Пишма - 44
51 Полевський міський округ 1550,6 74124 71220 69729 67473 Полевський - 14
52 Ревдинський міський округ 1106,0 64184 63368 64340 62331 Ревда - 8
53 Режівський міський округ 1949,4 50537 48435 47502 46682 Реж - 31
54 Рефтінський міський округ 24,4 17968 16496 16020 15636 Рефтінський - 1
55 Свободний міський округ 279,7 9667 8198 8915 9851 Свободний - 1
56 Середньоуральський міський округ 83,8 19765 20771 24011 24651 Середньоуральськ - 4
57 Сєвероуральський міський округ 3503,7 54207 44776 40717 39052 Сєвероуральськ - 9
58 Сєровський міський округ 6690,0 109594 108522 105691 103019 Сєров - 37
59 Сисертський міський округ 2087,7 60960 60245 62095 62753 Сисерть - 38
60 Сосьвинський міський округ 4813,0 18412 16346 13889 13545 Сосьва - 24
61 Староуткинський міський округ 612,0 3324 3072 3150 3081 Староуткинськ - 4
62 Сухолозький міський округ 1682,4 50308 49005 48404 47375 Сухий Лог - 26
63 Тавдинський міський округ 6539,4 50278 42306 39042 37623 Тавда - 44
64 Талицький міський округ 4447,8 55675 47309 43634 42195 Талиця - 95
65 Тугулимський міський округ 3332,0 25455 22581 19958 19078 Тугулим - 52
66 Туринський міський округ 7474,2 32540 28274 25751 24835 Туринськ - 63
67 Уральський міський округ 10,0 2311 2444 2431 2424 Уральський - 1
68 Шалинський міський округ 4852,2 22695 20762 19716 19258 Шаля - 38

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Населення,
осіб (2021)
1 Єкатеринбург 1293537 1349772 1468833 1544376
2 Нижній Тагіл 390498 361811 353950 338966
3 Каменськ-Уральський 186153 174689 168997 164192
4 Первоуральськ 132277 124528 123655 114450
5 Сєров 99804 99373 97366 94211
6 Новоуральськ 95414 85522 81202 78479
7 Верхня Пишма 58016 59749 70160 71335
8 Ревда 62667 61875 62687 60200
9 Березовський 46744 51651 57892 59698
10 Асбест 76328 68893 64091 57317
11 Краснотур'їнськ 64878 59633 57008 55875
12 Полевський 66761 64220 61853 55182
13 Лісний 53195 50363 49056 48261
14 Верхня Салда 51195 46221 42166 41034
15 Качканар 44664 41426 38996 37307
16 Красноуфімськ 43595 39765 38395 37301
17 Ірбіт 43318 38357 37280 37009
18 Реж 39881 38215 37152 36585
19 Алапаєвськ 44263 38192 37526 36189
20 Тавда 40686 35421 33356 32749
21 Сухий Лог 36407 34554 33689 32748
22 Богданович 32856 30670 29241 30142
23 Артемовський 34980 33160 30778 28943
24 Зарічний 27914 26820 27595 28112
25 Кушва 35555 30167 28060 27306
26 Комишлов 28914 26870 26444 27117
27 Карпинськ 31216 29113 26571 25879
28 Сєвероуральськ 34673 29263 26288 24428
29 Середньоуральськ 19555 20449 23353 23344
30 Нев'янськ 26644 24567 23200 22061
31 Красноуральськ 28961 24980 22996 21507
32 Сисерть 22152 20465 21097 20634
33 Араміль 15076 14224 15321 19013
34 Кіровград 23197 21035 19277 18698
35 Нижня Тура 24247 22006 19883 18392
36 Туринськ 19313 17925 17233 16561
37 Нижня Салда 18067 17619 17373 16505
38 Дегтярськ 15869 15522 16001 15497
39 Рефтінський 17968 16496 16020 15164
40 Талиця 18860 16225 15941 14808
41 Івдель 19324 17775 15888 14306
42 Білоярський 12645 12615 11875 13293
43 Буланаш 13274 12504 - 11989
44 Арті 13790 12881 12997 11657
45 Нова Ляля 14584 12734 11879 10684
46 Верхній Тагіл 12571 11843 10962 10113
47 Троїцький 11266 10467 - 10045

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Flag of Yugra.svg Ханти-Мансійський автономний округ — Югра Flag of Yugra.svg Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Flag of Perm Krai.svg Пермський край Gray compass rose.svg Flag of Tyumen Oblast.svg Тюменська область
Flag of Bashkortostan.svg Башкортостан size Челябінська область
Flag of Kurgan Oblast.svg Курганська область