Свердловська область

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Свердловська область
Свердловская область
Flag of Sverdlovsk Oblast.svg Coat of Arms of Sverdlovsk oblast.svg
Прапор Свердловської області Герб Свердловської області
Свердловська область на карті Росії
Свердловська область на карті Росії
Обласний центр Єкатеринбург
Площа

- Усього
- % водн. пов.

18-а

194 800 км²
0,4

Населення

- Усього
- Густота

5-а

4 400 100 (2007)
22,6 осіб/км²

Федеральний округ Уральський
Економічний район Уральський
Автомобільний код {{{CadNo}}}
Часовий пояс MSK+2 (UTC+5)

Свердло́вська о́бласть (рос. Свердло́вская о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Уральського федерального округу.

Адміністративний центр — місто Єкатеринбург.

Межує на заході з Пермським краєм, на півночі з Республікою Комі й Ханти-Мансійським автономним округом, на сході з Тюменською областю, на півдні з Курганською, Челябінською областями й Республікою Башкортостан.

Утворено 17 січня 1934.

Етимологія[ред. | ред. код]

Область отримала назву від її центру — міста Свердловська (нині — Єкатеринбург), що отримав ім'я на честь Якова Михайловича Свердлова, одного з лідерів більшовицького перевороту, голови ВЦИК в 19171919 роках. Назва з'явилася 17 січня 1934 року разом з утворенням самої області, до цього такої області не існувало. До революції Єкатеринбург був центром повіту Пермської губернії.

Географія[ред. | ред. код]

Свердловська область — найбільший регіон Уралу. Область займає середню, і захоплює північну частині Уральських гір, а також західну околицю величезної Західно-Сибірської рівини.

Найвища точка — гора Конжаковський камінь (1569 м).

Головні річки: річки басейну Обі і Ками (Тавда, Тура).

Клімат континентальний; середня температура січня від −16 до −20°С, середня температура липня від +16 до +19°С; кількість опадів — близько 500 мм в рік.

Рослинність: хвойні і змішані ліси.

Часовий пояс[ред. | ред. код]

Свердловська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC становить +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Історія[ред. | ред. код]

Територія області була заселена з давніх часів. На території області знайдені численні стоянки стародавньої людини, що датуються часом від мезоліту до залізної доби.

На час приєднання до Московського царства у 16 ст. територію нинішньої області населяли башкири на південному заході, мансі на півночі, сибірські татари на південному сході. Характер приєднання башкирських земель — суперечливий, Сибірське ханство та мансійські держави, зокрема Пелимське князівство, були завойовані. Після приєднання до Росії на Уралі активно розвивається видобуток корисних копалин та металургія.

Під час розпаду Російської імперії на територію області претендували Сибірська республіка та Комуч, як компроміс між якими був утворений Тимчасовий обласний уряд Уралу. Наприкінці 1918 року обласні уряди були ліквідовані після узурпації влади Олекандром Колчаком; влітку 1919 року територія області була зайнята більшовиками, білі відійшли на схід.

У 1919 році утворена Єкатеринбурзька губернія, у 1923 — Уральська область. Свердловська область була утворена (виділена з Уральської області) 17 січня 1934 року. Спочатку область включала територію сучасного Пермського краю і не включала декілька районів, спочатку віднесених до Омської та Челябінської областей.

У радянський час область стала одним із центрів військової промисловості, і була закрита для відвідання іноземцями. У 1979 році у Єкатеринбурзі стається витік біологічної зброї. У 1976–1985 областю керує Борис Єльцин, у 1990 році обирається від області народним депутатом РРФСР від обласного центру.

У 1993 році в владою області була проголошена Уральська Республіка, оберталася валюта уральський франк. Автономістськім тенденціям був покладений край після втручання федерального центру.

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення Свердловської області за оцінкою на 1 січня 2007 становила 4399,7 тис. осіб (на 1 січня 2006 — 4409,7 тис. осіб) (5-е місце в Росії). У 2006 році зафіксовано скорочення чисельності населення за рахунок природного спаду, яке склало 19,9 тис. осіб. У 2006 році число прибулих на територію Свердловської області перевищило число вибулих на 9,5 тис. осіб.

Щільність населення 22,6 осіб/км² (оцінка на 1 січня 2007), що майже втричі вище середнього по РФ. Частка міського населення перевищує 83% (оцінка на 1 січня 2006).

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року національний склад Свердловської області був наступним:

Народ Чисельність, 2002, тис.

(*)

Росіяни 89,23%
Татари 3,75%
Українці 1,24%
Башкири 0,83%
Інші 4,95%

Влада[ред. | ред. код]

Губернатор[ред. | ред. код]

Вищою виконавчою особою є губернатор, що обирався прямим загальним голосуванням на 4-літній термін до зміни федерального законодавства.

З 1995 року губернатором області є Едуард Россель (член партії Єдина Росія).

Законодавча влада[ред. | ред. код]

Законодавчу владу здійснюють Законодавчі Збори, що складаються з Обласної думи й Палати Представників. Обласна дума (28 депутатів) — нижня палата — обирається по партійних списках по обласному округу; Палата Представників (21 депутат) — верхня палата — обирається по одномандатних округах. Строк повноважень членів Законодавчих Зборів — 4 роки (Палати Представників до 2002 р. — 2 роки); однак кожні 2 роки переобирається половина депутатів Обласної думи. Відповідність законодавчих і виконавчих актів Статуту області перевіряє Статутний суд.

З 2004 року головою Палати Представників Законодавчих Зборів Свердловської області є Юрій Осінцев (Єдина Росія), а головою Обласної Думи — Микола Воронін (Єдина Росія).

До внесення поправок для приведення в повну відповідність федеральному законодавству після 2000 року, Статут області був практично ідентичний Конституції Уральської Республики 1993 р.

Виконавча влада[ред. | ред. код]

Виконавчим органом є Уряд області, що складається з міністерств, департаментів і управлінь. Голова Уряду призначається Обласною думою за поданням губернатора по тому ж механізму, що й глава федерального уряду (однак губернатор не може представляти ту саму кандидатуру більш двох раз).

З 19 червня 2007 року Голова Уряду області — член партії Єдина Росія Віктор Кокшаров (до цього — міністр зовнішньоекономічних зв'язків).

Вибори у Свердловській області[ред. | ред. код]

В 1990-х роках населення області відрізнялося відносно високою підтримкою партій і кандидатів «правого» і «демократичного» толку. На президентських виборах 1996 року Борис Єльцин, уродженець області, що жив у Свердловську до 1980-х років, набрав понад 70% голосів.

Економіка[ред. | ред. код]

Чисельність економічно активного населення області на кінець березня 2006 року за оцінкою органів державної статистики склала 2343,3 тис. осіб. З нього зайнято в економіці 2180,6 тис. осіб і 162,7 тис. осіб не мали заняття, але активно його шукали і, відповідно до методології, класифікувалися як безробітні.

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Корисні копалини: золото, платина, азбест, боксити, мінеральна сировина — залізо, нікель, хром, марганець і мідь. Відповідно, основа регіональної економіки — гірничодобувна і металургійна галузі промисловості.

Промисловість[ред. | ред. код]

В структурі промислового комплексу домінують чорна і кольорова металургія (відповідно 31% і 19% обсягу промислового виробництва), збагачення урану і залізняку, машинобудування.

Уральська металургія виникла в 1703 році. Свердловська область займає друге місце в Росії за обсягами промислового виробництва, тут розташовані такі підприємства, як НТМК, Качканарський ГЗК «Ванадій», ВСМПО-Авісма, «Уралмаш», Богословський і Уральський алюмінієві заводи.

Серед машинобудівних галузей переважає «важкий ВПК» (виробництво панцерної техніки і боєприпасів), а також важке індустріальне машинобудування (устаткування для добувної, енергетичної і хімічної промисловості).

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Згідно з проведеним у 2006 році Всеросійським сільськогосподарським переписом на території Свердловської області знаходяться 829 сільськогосподарських організацій і 2178 селянських господарств і індивідуальні підприємці. З них у 2006 році здійснювали сільськогосподарську діяльність 499 організацій (зокрема 302 великі і середні) і 893 селянських господарства і індивідуальних підприємця.

Під урожай 2006 року засівало сільськогосподарськими організаціями — 778,4 тис. гектарів, селянськими господарствами і індивідуальними підприємцями — 99,4 тис. гектарів.

Поголів'я великої рогатої худоби в 2006 році становило 213 тисяч голів в сільськогосподарських організаціях і 12,9 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Кількість птаха — 10056,6 тис. голів в організаціях і 18,5 тисяч — в селянських господарствах і у індивідуальних підприємців.

Транспорт[ред. | ред. код]

Свердловська область є важливим транспортним вузлом — через неї проходять залізничні, автомобільні і повітряні траси загальноросійського значення, зокрема Транссибірська залізнична магістраль. Густина залізничної і автодорожньої мережі перевершує середні по країні показники. Крупний міжнародний аеропорт в Єкатеринбурзі — Кольцово.

Наука[ред. | ред. код]

В науковій сфері області працюють близько 1000 докторів і 5000 кандидатів наук. Уральське відділення Російської академії наук об'єднує 22 академічних наукових інституту, на території області знаходяться більше 100 науково-дослідних, проектних, технологічних, конструкторських і інших наукових установ.

Освіта[ред. | ред. код]

На початок 2006/2007 навчального року на території області функціонують більше 1294 денних і 50 вечірніх середніх шкіл, 91 державний середній спеціальний навчальний заклад, 19 державних вищих навчальних закладів, 34 філії і 11 недержавних, 6 філій.

Технопарки: «Високогористий» в м. Нижньому Тагілі, «Уральський» — на базі УГТУ-УПІ в місті Єкатеринбург, технополіс «Зарєчний», з основною спеціалізацією — реалізація науково-технічних проектів по виробництву високотехнологічної, конкурентоздатної і екологічно чистої продукції.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Район, міський округ Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2018)
Центр Поселення Населені
пункти
Байкаловський район 2293,7 - 16294 15096 Байкалово - -
Камишловський район 2216,6 - 28162 28984 Камишлов - -
Нижньосергинський район 3689,8 - 44453 39889 Нижні Серги - -
Слободо-Туринський район 2709,0 - 15091 12974 Туринська Слобода - -
Таборинський район 11367,0 - 3574 3052 Табори - -
Алапаєвський міський округ (Алапаєвськ) 1081,9 - 44455 43379 Алапаєвськ - -
Алапаєвський міський округ (Верхня Синячиха) 4282,2 - 26542 24532 Верхня Синячиха - -
Арамільський міський округ 21,8 17125 17446 18523 Араміль - 3
Артемовський міський округ 2027,0 - 60230 56223 Артемовський - -
Артинський міський округ 2773,9 33648 29624 27641 Арті - 59
Асбестівський міський округ 767,9 78722 71315 66339 Асбест - 3
Ачитський міський округ 2071,6 19132 16807 15792 Ачит - 54
Березовський міський округ 1126,0 63351 68772 74754 Березовський - 18
Білоярський міський округ 1323,3 34639 34583 35073 Білоярський - 45
Бісертський міський округ 1289,0 11854 10661 9921 Бісерть - 5
Богдановицький міський округ 1498,0 - 47027 45879 Богданович - -
Верх-Нейвінський міський округ 86,1 5242 5098 4949 Верх-Нейвінський - 1
Верхньодубровський міський округ 33,9 4673 4791 5120 Верхнє Дуброво - 1
Верхньопишминський міський округ 1044,9 69453 72509 84103 Верхня Пишма - 25
Верхньосалдинський міський округ 1847,2 54864 49527 45118 Верхня Салда - 18
Верхньотагільський міський округ 310,6 14393 13570 12533 Верхній Тагіл - 3
Верхньотуринський міський округ 265,4 11169 9502 9078 Верхня Тура - 2
Верхотурський міський округ 4926,0 19153 16802 15947 Верхотур'є - 44
Волчанський міський округ 470,8 11318 10261 8965 Волчанськ - 3
Гаринський міський округ 16774,0 7832 4904 3986 Гарі - 42
Горноуральський міський округ 3624,6 38447 34905 32895 Горноуральський - 60
Дегтярський міський округ 167,0 15948 15567 16051 Дегтярськ - 4
Єкатеринбурзький міський округ 1142,9 1340465 1383179 1501652 Єкатеринбург - 19
Зарічний міський округ 299,3 30569 29765 31182 Зарічний - 5
Івдельський міський округ 20785,6 28745 24519 21713 Івдель - 30
Ірбітський міський округ (Ірбіт) 64,2 - 38357 37280 Ірбіт - -
Ірбітський міський округ (Піонерський) 4722,0 - 30331 28326 Піонерський - -
Каменський міський округ 2141,0 - 28111 27970 Каменськ-Уральський - -
Каменськ-Уральський міський округ 144,1 - 176572 170782 Каменськ-Уральський - -
Камишловський міський округ 51,8 - 26870 26444 Камишлов - -
Карпинський міський округ 5523,3 33869 31859 29291 Карпинськ - 7
Качканарський міський округ 318,4 46905 43679 41197 Качканар - 3
Кіровградський міський округ 661,6 31203 27726 25669 Кіровград - 9
Краснотур'їнський міський округ 718,9 70694 65062 62079 Краснотур'їнськ - 6
Красноуральський міський округ 1627,2 29767 25541 23480 Красноуральськ - 11
Красноуфімський міський округ (Красноуфімськ) 428,0 44471 40445 38959 Красноуфімськ - 5
Красноуфімський міський округ (Натальїнськ) 3411,8 31581 28077 25708 Натальїнськ - 67
Кушвинський міський округ 2386,0 48316 40796 38087 Кушва - 13
Лісний міський округ 359,4 55909 52476 50911 Лісний - 5
Малишевський міський округ 154,5 11514 11042 10556 Малишева - 4
Махньовський міський округ 5754,0 8986 7071 5830 Махньово - 40
Нев'янський міський округ 1842,2 46359 42742 41171 Нев'янськ - 37
Нижньосалдинський міський округ 590,8 18503 17939 17663 Нижня Салда - 5
Нижньотагільський міський округ 4105,8 395539 365433 356844 Нижній Тагіл - 24
Нижньотуринський міський округ 1939,9 31256 28000 25547 Нижня Тура - 23
Новолялинський міський округ 6205,9 26512 23564 21523 Нова Ляля - 24
Новоуральський міський округ 421,0 98609 88308 83783 Новоуральськ - 6
Пелимський міський округ 4905,3 4650 4171 3861 Пелим - 4
Первоуральський міський округ 2053,8 157763 148896 146511 Первоуральськ - 30
Пишминський міський округ 1899,1 - 20614 19446 Пишма - -
Полевський міський округ 1550,6 74124 71220 69729 Полевський - 14
Ревдинський міський округ 1106,0 64184 63368 64340 Ревда - 8
Режівський міський округ 1949,4 - 48435 47502 Реж - -
Рефтінський міський округ 24,4 17968 16496 16020 Рефтінський - 1
Свободний міський округ 279,7 9667 8198 8915 Свободний - 1
Середньоуральський міський округ 83,8 19765 20771 24011 Середньоуральськ - 4
Сєвероуральський міський округ 3503,7 54207 44776 40717 Сєвероуральськ - 9
Сєровський міський округ 6690,0 109594 108522 105691 Сєров - 37
Сисертський міський округ 2087,7 60960 60245 62095 Сисерть - 38
Сосьвинський міський округ 4813,0 18412 16346 13889 Сосьва - 24
Староуткинський міський округ 612,0 3324 3072 3150 Староуткинськ - 4
Сухолозький міський округ 1682,4 - 49005 48404 Сухий Лог - -
Тавдинський міський округ 6539,4 - 42306 39042 Тавда - -
Талицький міський округ 4447,8 - 47309 43634 Талиця - -
Тугулимський міський округ 3332,0 - 22581 19958 Тугулим - -
Туринський міський округ 7474,2 - 28274 25751 Туринськ - -
Уральський міський округ 10,0 2311 2444 2431 Уральський - 1
Шалинський міський округ 4852,2 22695 20762 19716 Шаля - 38

Населені пункти[ред. | ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 15 тисяч
2007
Єкатеринбург 1315,1 Сухий Лог 35,3
Нижній Тагіл 377,5 Артемовський 33,7
Каменськ-Уральський 181,6 Кушва 33,6
Первоуральськ 133,6 Сєвероуральськ 32,5
Серов 98,5 Богданович 31,8
Новоуральськ 93,4 Карпинськ 29,6
Асбест 71,9 Камишлов 28,3
Полевський 65,7 Красноуральськ 27,7
Краснотур'їнськ 62,0 Зарічний 27,5
Ревда 61,8 Нев'янськ 25,3
Верхня Пишма 57,9 Нижня Тура 22,9
Лісний 53,0 Кіровград 22,3
Верхня Салда 48,9 Сисерть 20,9
Березовський 47,7 Срєднєуральськ 19,8
Качканар 43,4 Талиця 18,7
Алапаєвськ 42,7 Туринськ 18,5
Ірбіт 41,7 Рефтинський 17,9
Красноуфимськ 40,9 Нижня Салда 17,9
Реж 39,1 Івдель 17,8
Тавда 38,6 Дегтярськ 15,9

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Flag of Yugra.svg Ханти-Мансійський автономний округ — Югра Flag of Yugra.svg Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Flag of Perm Krai.svg Пермський край Gray compass rose.svg Flag of Tyumen Oblast.svg Тюменська область
Flag of Bashkortostan.svg Башкортостан size Челябінська область
Flag of Kurgan Oblast.svg Курганська область