Нижній Тагіл
| місто Нижній Тагіл | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Нижний Тагил | |||||
| |||||
 | |||||
| Країна |  Росія | ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Свердловська область | ||||
| Муніципальний район | Нижньотагільський міський округ | ||||
| Код ЗКАТУ | 65 476 000 000  | ||||
| Код ЗКТМО | 65 751 000 001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1722 року | ||||
| Статус міста | 1919 року | ||||
| Населення | 361811 осіб (2010[1]) | ||||
| Площа | 298 км² | ||||
| Поштовий індекс | 622002 | ||||
| Телефонний код | +7 3435 | ||||
| Географічні координати: | 57°55′00″ пн. ш. 59°58′00″ сх. д. / 57.916666666667° пн. ш. 59.966666666667° сх. д. | ||||
| Схема міста | |||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | ntagil.org | ||||
| Міський голова | Пінаєв Владислав Юрійович | ||||
| Мапа | |||||
  Нижній Тагіл  Нижній Тагіл | |||||
 | |||||
 Нижній Тагіл у Вікісховищі | |||||
.png)
.png)
Ни́жній Тагі́л (рос. Нижний Тагил) — місто, центр Нижньотагільського міського округу Свердловської області Росії.
Місто розташоване на східному схилі Уральських гір, за 20-25 км від умовної межі Європи та Азії на висоті 200 м над рівнем моря. Площа Нижнього Тагілу становить 4106 км² (з 1 квітня 2008 року, після приєднання до міського округу 22 населених пункти, що проголосували на референдумі за приєднання, колишня площа міста 298 км²).
Клімат території Нижнього Тагілу — різко-континентальний із суворою зимою і коротким літом. Середньорічна температура повітря в Нижньому Тагілі −0,3 ° С, абсолютний максимум +37 ° С, абсолютний мінімум −49 ° С.
За природними умовами Приміський район можна розділити на дві зони: західну — гірсько-лісову та лісо-лукову — східну. На заході від міста проходить головний Вододільний Уральський хребет з окремими височинами і гірськими кряжами, прямуючими з півночі на південь. Середня висота гір 400—500 метрів, і лише деякі вершини піднімаються вище 700 м — гора Біла (711 м), Старик-Камінь (753 м), Широка (761 м). Круті, уривисті кам'яні вершини — «шихани», увінчані скелями — «останцями», створюють неповторний краєвид Середнього Уралу. Прямо в межах міста розташовані гори Довга, Голий камінь. На схід від міста рельєф поступово вирівнюється і переходить в Західно-Сибірську низовину.
Головна річка — Тагіл з численними притоками впадає в річку Туру Об-Іртишського басейну. Тагільський став простягнувся на 16 км, найбільша ширина 1,5 км, глибина до 12 метрів. Крім Тагіла, у межах міста протікає 13 річок: Вия, Баранча, Велика Кушва, Мала Кушва, Леба, Іса, Ольховка, Ватіха, Лебяжка, Єжовка, Гальянка, Чорна Катабка, Рудянка.
| Клімат Нижній Тагіл (1949–2011) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 11,1 | 11,1 | 30,2 | 30,0 | 33,9 | 33,9 | 34,6 | 37,2 | 29,4 | 22,6 | 12,3 | 4,9 | 37,2 |
| Середній максимум, °C | −11,5 | −9,6 | −0,8 | 8,1 | 15,5 | 20,8 | 22,7 | 19,4 | 13,2 | 4,6 | −4,6 | −9,7 | 5,7 |
| Середня температура, °C | −14,7 | −13,7 | −5,2 | 3,0 | 9,7 | 15,1 | 17,2 | 14,2 | 8,6 | 1,4 | −7,2 | −12,4 | 1,3 |
| Середній мінімум, °C | −19 | −18,7 | −10,8 | −2,8 | 2,8 | 8,1 | 10,8 | 8,6 | 3,7 | −2 | −10,7 | −16,3 | −3,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −45 | −42 | −36,1 | −27,2 | −12,8 | −5 | 0,0 | −2,6 | −7,8 | −27 | −38,9 | −46 | −46 |
| Середня кількість сонячних годин на місяць | 49,6 | 89,6 | 124,0 | 201,0 | 235,6 | 243,0 | 282,1 | 201,5 | 132,0 | 71,3 | 33,0 | 34,1 | 1696,8 |
| Норма опадів, мм | 32.5 | 27.6 | 24.0 | 32.9 | 54.7 | 55.6 | 95.9 | 78.5 | 57.4 | 37.3 | 27.7 | 25.4 | 549.5 |
| Днів з опадами | 18,2 | 14,5 | 16,7 | 11,9 | 13,3 | 13,6 | 9,1 | 12,6 | 13,2 | 17,4 | 20,6 | 17,8 | 178,9 |
| Вологість повітря, % | 77.0 | 72.9 | 70.2 | 63.9 | 63.3 | 71.3 | 72.6 | 78.2 | 79.4 | 78.5 | 79.3 | 78.5 | 73.8 |
8 (19 жовтня) 1722 року вважається датою заснування Нижнього Тагіла, коли на військовому заводі була отримана перша продукція — чавун. Завод заснований династією Демидових, яким до революції належали Тагільські заводи. У цей час світову популярність набуває тагільський метал, позначений штемпелем «Старий соболь». Вперше у світі на заводах міста стали використовувати електрику. Наразі в місті знаходиться єдиний у світі завод-музей.
Статус міста Нижній Тагіл отримав 20 серпня 1919 року постановою Єкатеринбурзького військово-революційного комітету.
1926 року у місті працювали 5 клубів і 8 бібліотек, з'явився перший радіовузол. У 1930 році тут мешкало 42 000 осіб, його житловий фонд ледве перевищував 220 тис. м², 94 % будинків були дерев'яними, 85 % — одноповерховими. У місті нараховувалося 19 початкових шкіл, 2 технікуми, робфак, 2 кінотеатри, 2 лікарні із загальною кількістю ліжок 126. 1932 року розпочато будівництво перших цехів Уральського вагонобудівного заводу. За 4 роки, у жовтні 1936 року, з його конвеєра зійшов перший вантажний вагон. 1937 року пішов перший трамвай. 1939 року відкритий учительський інститут — перший вищий навчальний заклад міста.
У роки Другої світової війни у місто було евакуйовано багато підприємств з України, серед них флагман Української металургії — Криворіжсталь. Це стало вирішальною крапкою в розвитку міста. У роки війни місто випустило 30 тисяч танків «Т-34». Зараз місто дає 7 % чавуну і 6 % сталі та прокату Росії. У місті випускається танк «Т-90» («Уралвагонзавод»).
Місто займає друге місце за чисельністю населення в Свердловській області.
Населення — 361811 осіб (2010, 390498 2002[2]).
- Нижньотагільський музей-заповідник «Гірничозаводський Урал»
- Завод-музей історії гірничозаводської техніки
- Ліс'єгорська вежа
- Історико-краєзнавчий музей
- Музей побуту та ремесел гірничозаводського населення «Панський будинок»
- Етнографічний музейний комплекс:
- Музей підносного промислу
- Історико-технічний музей «Будинок Черепанових»
- Музей побуту та ремесел («Будинок Демидових»)
- Музей-садиба «Демидівська дача»
- Провіантські склади (музейний комплекс):
- Музей природи і охорони навколишнього середовища (Верхній провіантський склад)
- Музей «Фондосховище» (Нижній провіантський склад)
- Меморіально-літературний музей Бондіна
- Музей «Будинок рідкісної книги» («Краєзнавча бібліотека»)
- Нижньотагільський музей образотворчих мистецтв
Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, в обробних виробництвах за 2007 становив 131,8 млрд руб. За цим показником Нижній Тагіл займає перше місце в Свердловській області, випереджаючи навіть Єкатеринбург[3].
- ВГЗК — Високогорський гірничо-збагачувальний комбінат.
- ВМЗ — Високогорський механічний завод.
- МІЗ — Медико-інструментальний завод.
- НТМК — Нижньотагільський металургійний комбінат.
- ОГП — Вогнетривке виробництво НТМК.
- КХВ — коксохімічне виробництво НТМК.
- НТЗМК — Нижньотагільський завод металевих конструкцій.
- НТКРЗ — Нижньотагільський котельно-радіаторний завод.
- УВЗ — Уральський вагонобудівний завод.
- УХП — Уралхімпласт.
- НТИИМ — Нижньотагільський інститут випробування металів.
Обсяг відвантажених товарів власного виробництва великих і середніх організацій у 2007, млрд руб.:
- видобувні виробництва 7,003;
- обробні виробництва 131,80;
- виробництво і розподіл електроенергії, газу й води 11,092;
- Залізничні станції
- Найбільша пасажирська станція — станція Нижній Тагіл;
- Вантажо-пасажирська станція Змичка;
- Пасажирські залізничні станції: Сан-Донато, Старатель, Завязовська і Вагонозавод;
- Пасажирські залізничні пункти та зупинки: Депо, 2 км, 7 км, 365 км, ПМС-43, 353 км;
- Автовокзал Нижнього Тагілу;
- Міжміські автостанції Н.Тагілу: Кінотеатр «Урал» (ВМЗ/Вия), Уральський проспект (Н. Гальянка), Вагонка (УВЗ).
- Міський громадський транспорт
- Нижньотагільський трамвай (11 маршрутів);
- Нижньотагільський автобус (25 маршрутів);
- Маршрутне таксі Нижнього Тагілу (бл. 65 маршрутів);
- Таксі (декілька міських служб таксі).
- Аеропорт
На схід від Нижнього Тагілу в селі Покровському знаходиться колишній військовий аеропорт «Салком». Через нестачу фінансування будівництво цивільного аеропорту в цьому місці тимчасово відкладено.
- Ленінський район (Центр, Вия, старателі, Стара Гальянка, Голий Камінь)
- Тагілстроєвський район (Тагілстрой, Гальянка, Красний Камінь)
- Дзержинський район (Вагонка)
- Приміський район (наразі Горноуральський міський округ, введений до складу МУ «місто Нижній Тагіл»)
Кривий Ріг, Україна, до 2017 року
Хеб, Чехія, до 2022 року[4]
Новокузнецьк, Росія
Берестя, Білорусь
Чаттануґа, США- Франтішкові-Лазне, Чехія
- Маріанські Лазні, Чехія
- Борисов Юрій Сергійович (1932—2022) — український радянський науковець у галузях металургії та матеріалознавства, доктор технічних наук.
- Васильєв Анатолій Олександрович (нар. 1946) — радянський і російський актор театру і кіно
- Денисов Володимир Данилович (нар. 1951) — український різьбяр по дереву, художник, геральдист.
- Ісмаїлов Магомед Гасанович (нар. 1986) — російський боєць змішаного стилю.
- Коркошко Світлана Іванівна (нар. 1943) — актриса
- Кузнєцов Михайло Миколайович (нар. 1985) — російський веслувальник, олімпійський медаліст.
- Новожилов Михайло Галактіонович (1911—1997) — український радянський науковець у галузі відкритої гірничої технології, педагог, доктор технічних наук.
- Устінов Володимир Васильович (нар. 1949) — російський фізик, академік Російської академії наук
- ↑ Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]
- ↑ Российский статистический ежегодник. Архів оригіналу за 10 липня 2009. Процитовано 20 липня 2009.
- ↑ Чешский город разорвал отношения с Нижним Тагилом. ura.news. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
- Аркуш карти O-40-84 Нижний Тагил. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)
- На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Центральний портал Нижнього Тагілу(рос.)
- Розважально інформаційний портал Нижнього Тагілу(рос.)
- Сайт історії Нижнього Тагілу [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Історія герба Нижнього Тагілу [Архівовано 14 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Карта Нижнього Тагілу [Архівовано 27 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Фотографії Нижнього Тагілу(рос.)
- Н. Тагіл на «Переезде» [Архівовано 19 березня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
)/O40-084%20%20%20НИЖНИЙ%20%20ТАГИЛ%20%2084-86%20%20.jpg){kind=link}
 | |
|---|---|
| Географія та географічні карти | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |