Бєліков Ігор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бєліков Ігор Олексійович
Бронзова скульптура «Подвиг капітана Ігоря Бєлікова» у Магдебурзі
Народження26 лютого 1941(1941-02-26)
Харків, Українська РСР, СРСР
Смерть18 травня 2015(2015-05-18)
Луганськ
ПохованняЛуганськ
Країна СРСР
 Україна
ПриналежністьСРСР
Рід військ
ОсвітаВійськово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби1960—1991
Звання Полковник
Війни / битвиВійна в Афганістані 1979—1989
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Орден «За заслуги перед Вітчизною» в золоті
Орден «За заслуги перед Вітчизною» в золоті
Медаль НДР «За порятунок життя»

Ігор Олексійович Бєліков (26 лютого 1941, Харків — 18 травня 2015, Луганськ) — офіцер радянської армії. Почесний громадянин міста Магдебург. Був широко відомий у НДР завдяки геройському порятунку німецької дівчинки Катрін Леманн, що випала з вікна.

Біографія

[ред. | ред. код]

У середині 1960-х років капітан ВПС Бєліков служив у 16-й повітряній армії у складі ДСВГ. Його 126-а винищувальна авіаційна дивізія дислокувалася під містом Цербстом. Раннього ранку 13 березня 1969 року Бєліков прибув поїздом до Магдебурга для проходження планового медичного огляду в магдебурзькому військовому госпіталі і до призначеного часу прогулювався у Старому Місті. Біля житлового будинку 24 у стилі сталінського ампіру по Вільгельм-Пік-алеї він помітив натовп, що злякався, з переляку спостерігав, як з вікна на 6-му поверсі небезпечно перехилилася через підвіконня маленька дівчинка. Як з'ясувалося згодом, мати дівчинки Грета Леманн вийшла в магазин, що був у тому ж будинку на першому поверсі, а 4-річна Катрін, що залишилася одна вдома, виглядала маму з вікна. Бєліков швидко зорієнтувався, кинувся на допомогу і встиг упіймати дівчинку, що падала з висоти 22 метрів, у свою шинель. Катрін залишилася цілою та неушкодженою, сам капітан отримав вивих зап'ястя.

За свій подвиг капітан Бєліков був нагороджений золотим почесним знаком Товариства німецько-радянської дружби, медаллю НДР «За порятунок життя»[de] та орденом НДР «За заслуги перед Батьківщиною». Мати врятованої дівчинки подарувала героєві фотоапарат. 9 липня 1977 року з нагоди 60-річчя Жовтневої революції Ігореві Олексійовичу Бєлікову було надано звання почесного громадянина міста Магдебурга. Про подвиг капітана Бєлікова на кіностудії DEFA було знято фільм «Герой за секунди», а письменник Готгольд Глогер написав оповідання для дітей «Четвер Катрін». У Магдебурзі до 15-річчя геройського вчинку було встановлено бронзовий пам'ятник «Подвиг капітана Ігоря Бєлікова» роботи Генріха Апеля. Сам Ігор Олексійович скромно говорив, що він просто опинився у потрібний час у потрібному місці.

У 1970 Бєліков повернувся в СРСР і вступив до Військово-повітряної академії імені Ю. А. Гагаріна. Служив в Афганістані, на Кавказі, у Криму, на Уралі та у ЧССР. До 1988 командував аварійно-рятувальною службою на космодромі Байконур. Служив начальником штабу повітряного командування у Грузії. Після виходу на пенсію у званні полковника у 1991 році Бєліков проживав з дружиною в Луганську і неодноразово бував у гостях у Магдебурзі на запрошення міста, а в Берліні — на запрошення самої Катрін. Дівчинка виросла і переїхала до Берліна, де працювала страховим агентом з нещасних випадків[1]. Доросла Катрін дистанціюється від історії її порятунку і не дає інтерв'ю через газетний галас, і Бєліков з розумінням ставився до її вирішення. Приїхавши до Магдебурга на 30-річчя героїчної події, Ігор Олексійович Бєліков попросив владу надати фінансову допомогу 1-й міській лікарні Луганська. У короткий термін гуманітарна допомога з Німеччини була відправлена до Луганська, а в лікарню було перераховано кошти.

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]