Бівак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бівуак)
Перейти до: навігація, пошук

Бівак, бівуак (від фр. bivouac[1]) — місце розташування людей на відпочинку та ночівлі в умовах природного середовища. Організація біваку є необхідним і обов'язковим елементом видів спорту, пов'язаних з подоланням природних перешкод (альпінізм, скелелазіння, туризм, спелеологія), в зв'язку з необхідністю тривалого перебування в природному середовищі.

Види біваків[ред.ред. код]

Високогірний бівак
Гірська хатина
Бівак в зимовому туристичному поході
Бівак під відкритим небом з використанням бівуачного мішка

Залежно від умов розташування на ночівлю бівак може бути:

  • З використанням бівуачного спорядження
  • Без використання бівуачного спорядження[2]

  Під бівачним спорядженням розуміється спеціальне обладнання (намети, килимки, спальні мішки, обладнання для приготування їжі та ін.) Яке люди несуть/везуть з собою.

Організація біваку без бівуачного спорядження можливо тоді, коли використовуються можливості місця розташування на бівак.[3]

Способи організації біваку без бівуачного спорядження

  • У гірських хатинах, мисливських будиночках і інших спорудах на маршруті. Гірські хатини (колиби, кошари, туристичні притулки) споруджуються в часто відвідуваних гірських районах для укриття людей від негоди і надання місця ночівлі.
  • У природних укриттях: гротах, печерах, під великим деревом і ін.
  • Під тимчасово побудованих з підручних засобів укриттях: курінях, піднавісами з плівки і ін. Подібних спорудах[4]
  • Під відкритим небом. Даний спосіб можливий, якщо дозволяють природно-кліматичні умови.

У кожному виді спорту є свої особливості організації біваку.

Бівак в альпінізмі і скелелазінні[ред.ред. код]

Організація біваку в альпінізмі і скелелазінні залежить від особливостей рельєфу, висоти, складності маршруту, кліматичних умов.[5] Організація біваку також передбачає використання обладнання для приготування гарячої їжі: компактних газових плит (пальників), спеціальних каструль, автоклавів.[6]

При сходженні на високі гори використовуються спеціальні високогірні намети, стійкі по відношенню до сильного вітру і морозу.

При сходженні в високих горах для організації біваку використовують також утрамбований вітром сніг, фірн для будівництва вітрозахисних стінок або іглу — сніжною хатини. Якщо дозволяють рельєф і час, то іноді риють печери в снігу.[3]

При сходженні по крутих стрімких стінах, коли немає можливості встановити намет на рівному або відносно рівному місці, використовуються гамаки і виготовлені з легких металевих конструкцій платформи[7][8], які підвішують до скелі, забиваючи скельні гаки.

Бівак в туризмі[ред.ред. код]

Особливість організації біваку туристами полягає в тому, що маршрут який вони проходять, як правило, носить більш рівнинний характер. Тому, в залежності від виду туризму використовуються різні види бівуачного спорядження.[9] при занятті пішим або лижних туризмом це, в основному намети, килимки, обладнання для приготування їжі.   При організації туристського біваку на відміну від альпінізму, як правило, організовується багаття для приготування їжі, підігріву. Тому в бівачне спорядження входять: пила, сокира, пристосування для підвіски на вогонь каструль, казанів, призначених для приготування їжі.   Автотуристи мають можливість взяти з собою значно більше бівуачного обладнання для забезпечення більш комфортного відпочинку, це можуть бути навіть легкі переносні меблі.

Бівак в спелеології[ред.ред. код]

Бівак спелеологів під землею

В спелеології, яку називають іноді «альпінізмом навпаки», пред'являються свої вимоги до організації біваку. Це можуть бути палатки, гамаки, спальні мішки, обладнання для приготування їжі, освітлювальне та інше обладнання.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]