Скелелазіння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скелелазіння, скелі Довбуша, Україна
Скелелазіння в Кам'янець-Подільському
Скелелазіння в Кам'янець-Подільському

Скелелазіння — олімпійський вид спорту, який полягає у вільному лазінні (найчастіше — сходженню) по природному (скелі) або штучному (скеледром) рельєфу. Це самостійний вид спорту, який вийшов з альпінізму й нерозривно пов'язаний з ним.

Різниця між альпінізмом і скелелазінням у тому, що в скелелазінні, як правило, є постійні (статичні) точки опори — гаки, які забетовані у скелю, а в альпізмі навпаки, всі точки страховки, як правило, є тимчасові (френди, закладки тощо), а також що альпінізм, на відміну від скелелазіння, дозволяє лазіння з застосування спеціальних інструментів та додаткового спорядження для подолання маршруту, лише для страхування.

Скелелазіння є скадно-коордінаційним видом спорту, у якому фізична, технічна та ментальна складові мають приблизно однакову вагу[1].

Історія[ред. | ред. код]

Перші наскельні малюнки, що зображають людину на скелі, відносяться до 400 року до н. е. та були знайдені на території Китаю. У Європі перші спроби скелелазіння відносяться до випадків, коли на шляху до вершини поставала скеля. Скелелазіння як окремий рід занять приблизно у 1880 році з'явився одночасно в трьох місцях: Лейк-Дістрікт у Великій Британії, Саксонія біля Дрездену у Німеччині та Доломіти в Італійських Альпах.

Значний поштовх скелелазіння отримало після Другої світової війни у наслідок появи дешевих військових крюків, карабінів та нейлонових мотузок[2].

Початок 1980-х — початок 1990-х вважаються «золотою ерою скелелазіння», бо саме в цей час було відкрито багато нових категорій та почали проводити комерційні змагання спочатку на скелях, а потім і на штучних стендах. Перші змагання відбулися в 1985 році в італійському містечку Бардонеккія та мали назву Sportroccia[3].

З 2020 року скелелазіння входить до олімпійських видів спорту[4].

Різновиди скелелазіння[ред. | ред. код]

Білдеринг[ред. | ред. код]

Докладніше: Білдеринг

Лазіння по зовнішніх частинах будівель, часто без спеціального спорядження або страхування. Може бути як лазінням вбік, тобто по тра́версі; так і підйомом вгору. Лазіння по траверсі часто практикувалось до появи перших скеледромів для тренування[5]. Серед сходжень на будівля можна відзначити підйом Алена Робера на найвищий хмарочос у світі Бурдж Халіфа висотою 828 метрів у 2011 році[6].

Болдеринг[ред. | ред. код]

Докладніше: Болдеринг
Болдеринг

Болдеринг (англ. bouldering — «лазіння по валунах») — різновид спортивного скелелазіння. Полягає в проходженні серії коротких, але дуже складних трас. На відміну від інших видів скелелазіння, здійснюється без використання мотузок, карабінів та інших страхувальних пристосувань. Щоб зменшити ризик отримання травми від падіння, скелелази не піднімаються вище від 3-5 метрів над землею (у деяких випадках до 7 метрів). Для страхування використовуються спеціальні мати — креш педи, або ж напарник, стоячи знизу страхує руками. Змагання й тренування з болдерингу можуть проходити як на природному рельєфі, так і на штучному. Необхідне спорядження — скельні туфлі, магнезія (навіть якщо руки не пітніють), іноді може придатися каніфоль для осушування вологого рельєфу.

Фрі-соло[ред. | ред. код]

Лазіння маршрутів без страховки на висоту, падіння з якої може призвести до серйозних травм або смерті. Багато відомих скелелазів минулих років, які лазили тред, де не завжди є можливість зробити точку страховки і прольоти набагато більші, ніж в спортивному лазінні, лазили час від часу фрі-соло[7]. Серед найскладніших маршрутів, пройдених фрі-соло — Kommunist 8b+ (Schleierwasserfall, Австрія), пройдений Александром Хубером у 2004 році та кілометровий Фрірайдер 7с+ на Ель-Капітан (Йосеміті, США) у виконанні Алекса Хоннолда в 2017 році[8]. Фільм про фрі-соло сходження на Ель-Капітан «Вільне сходження» отримав премію Оскар за кращій документальний фільм у 2019 році[9].

Спортивне лазіння[ред. | ред. код]

Лазіння без використання будь-якого спорядження для подолання маршруту, окрім скельних туфель, магнезії та, іноді, наколінників. Страховка відбувається за допомогою заздалегідь пробитих шлямбурів, у які встібуються відтяжки і мотузка.

Тред[ред. | ред. код]

Лазіння зі страхуванням за допомогою власних точок, які розташовуються під час лазіння, які прибираються після пролазу. Назва походить від слова «traditional», тобто традиційний, бо саме так лазили до появи сучасних пробитих маршрутів[10].

Deep-water solo[ред. | ред. код]

Deep-water solo — відносно новий різновид скелелазіння, поки не має закріпленої назви. Особливість цього виду полягає в тому, що лазіння на природному рельєфі здійснюється без страховки, а у випадку зриву спортсмен падає у воду.

Оцінка складності маршрутів[ред. | ред. код]

В Україні застосовується французька числова система оцінки складності скелелазних маршрутів, згідно з якою категорії мають числові очінки від 1 (найпростіші) до 9 (найскладніші). Кожна категорія також ділиться на три підкатегорії — a, b, c. Додатково може вживатися знак плюс (+) щоб розрізняти складніші маршрути всередині підкатегорії.

Приклади оцінок складності у послідовності зростання: 6c, 6c+, 7a, 7a+, 7b, 7b+ і т. д.

Скелелазіння, Україна, Крим, г. Парагільмен.

Найскладніші скелелазні маршрути у світі[ред. | ред. код]

На березень 2015 р.

Маршрут Складність Гора Країна Рік Перше проходження Повторення
The Change 9b + Flatanger Норвегія 2012 Адам Ондра
La Dura Dura 9b + Oliana Іспанія 2013 Адам Ондра Кріс Шарма (2013)
Vasil Vasil 9b + Слоуп (Моравський карст) Чехія 2013 Адам Ондра
El Bon Combat 9b / + Cova de Ocelli Іспанія 2015 Кріс Шарма
Silence 9c Flatanger Норвегія 03.09.2017 Адам Ондра

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хорст, Ерік. Тренировки в скалолазании. Полное руководство по улучшению ваших результатов. (російська). 
  2. Timothy W. Kidd, Jennifer M. Hazelrigs (2009). Rock Climbing (англійська). Wilderness Education Association. 
  3. What is the IFSC? (англійською). 
  4. Скалолазание – олимпийский вид спорта! | ФАиС города Киева (uk). Процитовано 2019-09-30. 
  5. Moffatt, Jerry (2011-10-01). Jerry Moffatt - Revelations (en). Vertebrate Publishing. ISBN 978-1-906148-40-9. 
  6. «Человек-Паук» Ален Робер покорил самое высокое здание в мире — 828-метровый небоскреб.... fakty.ua (ru). Процитовано 2019-12-26. 
  7. Moffatt, Jerry (2011-10-01). Jerry Moffatt - Revelations (en). Vertebrate Publishing. ISBN 978-1-906148-40-9. 
  8. You're not going to believe people actually did these insane climbs without ropes.. Red Bull (en). Процитовано 2019-12-26. 
  9. Оскар (91-ша церемонія вручення). Вікіпедія (uk). 2019-03-03. Процитовано 2019-12-26. 
  10. Tricksters and Traditionalists. www.tomhiggins.net. Процитовано 2019-12-26. 

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Спутник туриста. М.: Физкультура и спорт. 1970, 336 с.
  • Маєрковіч Ст Ст. Гурьян Ю. А., На скелі! Довідник-путівник для скелелазів і туристів, Л., 1971, Скелелазіння спортивне
  • УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія): СКЕЛЕЛАЗІННЯ

Посилання[ред. | ред. код]