Білоочка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білоочка
Ballerus sapa.JPG
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Синець (Ballerus)
Вид: Білоочка
Біноміальна назва
Ballerus sapa
Pallas, 1814
Розповсюдження білоочки
Розповсюдження білоочки
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ballerus sapa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ballerus sapa
EOL logo.svg EOL: 225843
ITIS logo.svg ITIS: 639434
IUCN logo.svg МСОП: 135639
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 155073

Білоочка, синець-білоочка, або клепець[1] (Ballerus sapa) — нечисленний вид риб роду Синець з родини Коропових.

таксономія[ред. | ред. код]

Один з двох видів роду. До останнього часу синця-білоочку та клепця (= Синець звичайний Ballerus ballerus) відносили до роду Abramis (лящ).

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Зустрічається у басейнах Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра, Дону, Кубані, Волги та Уралу.

Будова[ред. | ред. код]

Довжина тіла до 39 см, вага до 1 кг. Висота тіла становить біля третини його довжини. Нижня лопать хвостового плавця довше верхньої. Рило товсте, горбате. Рот напівнижній. Очі великі, райдужка сріблясто-біла, звідси назва риби. Луска відносно крупна. В бічній лінії 48-53 луски. Зяброві тичинки довгі, густі, кількість становить 18 — 23. Глоткові зуби однорядні, по 5 з кожного боку. Анальний плавець дуже довгий, спинний короткий. Забарвлення сріблясте, непарні плавці з темними краями.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Білоочка з Рейну

Тривалість життя до 15 років. Темп росту середній, в перші роки життя росте інтенсивніше. Типово річкова риба. Дорослі особини тримаються біля дна глибоких ділянок річки та течії, молодь деякий час тримається на неглибоких місцях. Живуть білоочки невеликими зграями. Восени уходять вниз по течії до глибоких ям, навесні підіймаються вверх на нерест. Живиться дрібними молюсками та іншими безхребетними. Молодь споживає зоопланктон.

Розмноження[ред. | ред. код]

Статевої зрілості досягає у віці 4 – 5 років при розмірах 18-22 см та вазі 100—200 г. Самці досягають статевої зрілості на рік раніше за самиць. Плодючість самиць залежить від розмірів та становить в середньому 30 – 80 ікринок на грам ваги тіла. Нерест відбувається одночасно в другій половині квітня при температурі води 10 – 12°С на перекатах з кам'янистим ґрунтом. Ікра донна. Личинки що з'являються, не реагують на світло та деякий час залишаються лежати на дні.

Значення[ред. | ред. код]

Промислове значення невелике, внаслідок нечисельності виду. Представляє деякий інтерес для рибалок-аматорів. М'ясо має загалом непогані смакові якості, але гірші, ніж м'ясо ляща, та швидко псується. Найчастіше білоочку споживають у в'яленому вигляді.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). "Ballerus sapa" на FishBase. Версія за May 2012 року.
  • Мовчан Ю. В. Риби України. — Київ: Золоті ворота, 2011. — 444 с. ISBN 978-966-2246-26-1.