Вагоровський Едуард Миколайович
| Едуард Вагоровський Едуард Миколайович Вагоровський | |
|---|---|
 Підполковник | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
6 грудня 1965 м. Рубіжне, Луганська область |
| Смерть |
24 лютого 2022 (56 років) с. Озерне, Житомирська область, Україна |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | ?—2003, 2014—2022 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Збройні сили |
| Війни / битви | Російсько-українська війна (з 2014) і російське вторгнення в Україну (з 2022) |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
 Вагоровський Едуард Миколайович у Вікісховищі | |
Едуард Миколайович Вагоровський (1965, м. Рубіжне, Луганська область — 24 лютого 2022, с. Озерне, Житомирська область) — український військовик (підполковник). Герой України (2022, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Едуард Вагоровський народився 26 лютого у 1965 році у місті Рубіжному Луганської області.
Із дитинства мріяв стати військовим. Після школи він вступив у Ставропольське вище військово-авіаційне училище льотчиків і штурманів. Після закінчення училища рік прожив в Оренбурзькій області, де проходив службу в навчальному полку. Після цього його відправили в селище Озерне, що в Житомирській області. У 38 років звільнився в запас, маючи звання підполковника. Та коли в 2014 році розпочалась російська збройна агресія проти України, повернувся на службу[1].
24 лютого 2022 року загинув, виводячи українську військову авіацію з-під ракетного удару. Дав можливість іншим піднятися в повітря[2][3].
Похований 28 лютого 2022 року в Озерному на Житомирщині[4].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (28 лютого 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ “Він був яскравий, як комета!” 56-річний льотчик загинув, виводячи українську авіацію з-під ракетного удару. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Зло, озброєне ракетами, бомбами й артилерією, треба зупинити негайно – звернення Президента України. Офіс Президента України. 28 лютого 2022. Архів оригіналу за 1 березня 2022.
- ↑ Орел, І. (1 березня 2022). Зеленський нагородив званням Героя України 12 українських воїнів. Шістьох героїв – посмертно — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ В Озерному на Житомирщині поховали військовослужбовців. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 28 лютого 2022 року № 78/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Олехнович, А. Герой України Едуард Вагоровський загинув, виводячи військову авіацію від ракетного удару [Архівовано 27 квітня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 26 квітня.
- Верховний Головнокомандувач присвоїв звання «Герой України» 12 захисникам [Архівовано 1 березня 2022 у Wayback Machine.] // Вголос. — 2022. — 1 березня.
|
|
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
