Вадімов Вадим Митрофанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадімов Вадім Митрофанович
Вадимов Вадим Митрофанович.jpg
Народження 12 березня 1952(1952-03-12) (67 років)Полтава, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність архітектор
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури

Ваді́мов Ваді́м Митрофа́нович (нар. 12 березня 1952(19520312), Полтава) — архітектор, доктор архітектури, професор, Дійсний член Української академії архітектури, Заслужений архітектор України, Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2000), член Національної спілки архітекторів України, член спілки урбаністів України, член українського товариства оцінювачів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 березня 1952 року у місті Полтава. Закінчив Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут, архітектурний факультет, спеціальність «Архітектура» у 1974 році. Трудову діяльність розпочав інженером у проектному відділі при управлінні головного архітектора міста Нікополя (Дніпропетровська область), проектування житлово-громадянських об'єктів, благоустрій та об'єкти ландшафтної архітектури. З посади заступника головного архітектора міста Нікополя, в порядку переводу, Держбудом УРСР в 1981 році був призначений заступником головного архітектора міста Полтава. Заочно, з 1979 року по 1984 рік, навчався в аспірантурі КиївНДІПмістобудування, науковий керівник проф. И. А. Фомін. Захист кандидатської дисертації в ЦНДІПмістобудування (1986, Москва), присвоєння звання доцента (1987). Завідувач кафедри архітектурного проектування в Полтавському інженерно-будівельному інституті з 1985 року. У 1994 році засновано Творчу архітектурну майстерню «Урбаністика» та полтавське відділення київського інституту урбаністики, керівник до 2004 року. Захист докторської дисертації в КНУБА (2003, Київ), дійсний член Української Академії Архітектури (2005), присвоєння звання професора (2006). У період з 2004 по 2005 р. працював начальником Головного управління з питань містобудування та архітектури, головним архітектором міста Полтава. З 2005 року заступник директора по містобудуванню ДПІ «Міськбудпроект» (Полтава). З 2006 по 2016 рік начальник управління з питань містобудування та архітектури, головний архітектор Полтави. З 2016 керівник відділу КО "Інститут розвитку міста" Полтавської міської ради, експерт GIZ проекту «Інтегрований розвиток міст України». Автор більш ніж 100 наукових публікацій та більш ніж 50 містобудівних та архітектурних проектів.

Перелік основних публикацій[ред. | ред. код]

1. Особенности реализации генерального плана города Никополя. // Строительство и архитектура. — 1979. — № 12. — С. 1–3.

2. Градостроительные аспекты формирования среды природно-технических систем (на примере прибрежных территорий каскадов)// Всесоюзная научно-техническая конференция «Вопросы планировки и застройки городов». — Пенза: ДНТП, 1986. — С. 23-24.

3. К проблеме преобразования среды исторических районов г. Полтавы. // Тез. докладов Первой Всесоюзной научной конференции по историческому краеведению (Полтава). — Киев, 1987 — С. 284–285.

4. Эколого-градостроительное моделирование на нелинейной основе. //Тез. докладов научно- метод. конференции.- Полтава: ПолтИСИ, 1990. — С. 84-85.

5. Совершенствование развития городов и городских агломераций на основе эколого-градостроительного каркаса. // В сб. научно-технических работ Госкомобразования. СССР. — Москва: МАРХИ, 1990. — С. 70–73.

6. Преобразование сельского расселения на основе экологического подхода (на примере УССР). Сер. экологические вопросы архитектуры и градостроительства. Обзорная информация ВНИИТАГ.-Москва.- 1990.- Выпуск № 4- 60 с. (соавтор Саркисов С. К.).

7. Функциональный структурализм — метод проектирования. Тез. докладов 45 научн. конф.-Полтава: Полт. ИСИ.- 1993.- С.118-119

8. Эколого-планировочная этика градостроительства XXI века. Минобраз Украины Тез. докл. международной научно-технической конференции.- СМВ'93 Днепропетровск.- 1993.- С.160-161.

9. Urban рrоblеms in the соstal rеgіоns -from «Есороlise» tо «TOWN Sаріеns» іn Ukrаіnе. АRСНІТЕСТUS № 8, Іntеrnational Jornal оf Тhеоrу, Dеsіgn, and Рrасtice іn Architekture(St. Paul, Minnesota, USA).-1995.- Р. 59-63.

10. Планувальна організація архітектурного середовища та ідеологічні установи. // Збірник тез до міжнаро-дної конференції «Архітектура як відображення ідеології».-Львів — Відень.- Львівська політехніка (Україна) та інститут історії архітектури і архітектурних обмірів віденського технічного університету (Австрія).- 1995.- С. 14.

11. Порядок из хаоса: новый диалог с урбанизированной средой (к вопросу о методологии). Традиції та новації у вищій архітектурно — художній освіті. Збірка наукових праць.- Харків: XXПІ.- 1998.- Випуск 6.- С. 16-20

12. Город и река (планировочные аспекты). Монография. Киев, Полтава: Археология, 2000. −214 с.

13. Річкові басейни України та їх територіально-структурні рівні. Вісник «Львівської політехники» № 410.- Львів: Львівська політехніка. — 2000. — С.235-241.

14. Применение пространственных информационных систем в территориальной планировке (на примере речных бассейнов Украины). // Сб. научных трудов. Проблемы теории и истории архитектуры Украины.- Одесса: ОГАСА, «Друк».- 2001.-Вып.2.- С. 100–103.

15. Детальні правила забудови центральних районів історичних міст як новий вид містобудівного регулятивну. Традиції та новації у вищий архітектурно-художній освіті. — Харків: MCMXХХVІ — 2003. — Вип. 1-2. — С. 122–128.

16. Особливості параметризації містобудівних процесів у центральних районах міст. / Вісник національного університету «Львівської політехники»: Архітектура, № 505. — Львів.: Вид-во НУ «ЛП», 2005. — С. 310–314.

17. Тематическое пространство культуры как фактор развития архитектуры. //Зб. наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». Історичні аспекти розвитку архітектури — К.: Діпромісто. — 2006. — Вип. 8., С. 42 — 48.

18. Методологія досвіду розробки та реалізації правил забудови міських територій. Збірник наукових праць «Досвід та перспективи розвитку міст України». Нормативно-правові аспекти містобудування — К.: Діпромісто. — 2007. — Вип. 12., С. 172–183.

19. Культурологическая мимикрия как выход в условиях отсутствия собственной поэтики архитектурного стиля. // Зб. наукових праць Придніпровської державної академії будівництва та архітектури,№ 9. — 2011.- С. 3-5.

20. Городская среда в тематическом пространстве культуры. ж. АСС «Город как форма мысли».- К., № 3, 2012, С.32-33.

21. Синтагма планувальної та функціональної організації міських територій. Збірник наукових праць “Досвід та перспективи розвитку міст України”. Проблеми реконструкції в теорії та практики містобудування.– К.: Діпромісто. – 2014. – Вип. 27., С. 5 - 12.

22. Розробка генеральних планів Полтави – традиції та новації. Збірник наукових праць “Досвід та перспективи розвитку міст України”. Сучасні проблеми вітчизняного містобудування.– К.: Діпромісто. – 2015. – Вип. 28., С. 16 - 21.

23. Vadimov V. The latest methodological approaches in the spatial development of Ukrainian cities./ Smart project, building and city. Cracow University of Technology. Chair of Housing Environment. – 2018. – P. 156- 160.

24.Вадімов В. М. Особливості просторового планування в умовах інтегрованого розвитку міст в Україні. (Практичний коментар). – Полтава: Дивосвіт, 2019. – 132 с.

Перелік основних проектів[ред. | ред. код]

1. Проект детального плану територій центральної частини м. Нікополь Дніпропетровської області. ДПІ «Укрміськбудпроект». Проектування — 1974–1975 р.р. (за участю).

2. Проект забудови 8- го житлового району м. Нікополь Дніпропетровської області. НКПВ «Нікопольцівільпроект». Проектування — 1977 р., реалізація — 1978–1979 р. р. (член авторського колективу).

3. Генеральний план м. Нікополь Дніпропетровської області. ДПІ «Укрміськбудпроект» Проектування 1979 — 80 р. р. (член авторського колективу).

4. Проект экспериментальной схемы Днепропетровской групповой систем населённых мест Варианты планировочного преобразования Никопольской городской агломерации в локально-групповую систему. КиевНИИПградостроительства. Проектирование — 1981 г. (член авторского коллектива)

5. Реконструкція пішохідної частини вул. Жовтневої в м. Полтава. Благоустрій, малі архітектурні форми. Проектування — 1985 р., реалізація — 1985 р. (співавтор).

6. Пам'ятник О. С. Пушкіну, реконструкція та благоустрій «Березового скверу» в м. Полтава. Проектування — −1986 р., реалізація — 1986 р. (співавтор).

7. Будинок молоді у Велико — Тирново, Болгарія, міжнародний конкурс (1 — 2 премії). Ескізний проект — 1987 р. (співавтор).

8. Концептуальний проект «Town sapiens», міжнародний конкурс, Ріо — де — Жанейро, Бразилія, Міжнародна академія архітектури, (грамота). Проектування — 1992 р. (автор).

9. Проект комплексу споруд банку-коледжу у Тольятті, Росія, міжнародний конкурс (2 премія). Проектування — 1993 р. (співавтор).

10. Проект культурного центру в м. Бахчисарай АР Крим, міжнародний конкурс (заохочувальна премія). Проектування — 1995 р. (співавтор).

11. Концептуальний проект еколого — містобудівного розвитку річкових басейнів України, міжнародний конкурс «ХАБІТАТ — II», МСА, Стамбул, Туреччина (грамота Міжнародної академії архітектури). Проектування — 1996 р. (автор).

12. Проект комплексної реконструкції історичного центру м. Полтава Проектування — 1997, реалізація — 1997–1999 р. р. (член авторського колективу).

13. Правила забудови та використання історичного центру м. Полтава (зонінг — план центральної частини). Проектування 2000–2001 р. р. (член авторського колективу).

14. Проект планування мікрорайонів 12,13,14 у м. Комсомольськ Полтавської області (ескізний проект) — 2006 р. (співавтор).

15. Концептуальный проект «Свободные пространства», международный конкурс, Институт передовой архитектуры Каталонии, Барселона (Испания). Проектування — 2009 г (співавтор).

16. Корегування генерального плану м. Полтава в частині розроблення містобудівного регламенту центральної частини міста та зміни меж міських територій. Проектування 2009–2010 р.р. (член авторського колективу).

17. Історико-архітектурний опорний план м. Полтава, зони охорони пам'яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення. 2013 р. (науковий керівник).

Джерела[ред. | ред. код]

Зображення[ред. | ред. код]