Вальтер Франц

Вальтер Франц
нім. Walther Franz
Народився	7 серпня 1880(1880-08-07) Мюльгайм-на-Рурі, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	19 січня 1956(1956-01-19) (75 років) Шенінген
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Віце-адмірал
Нагороди	Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія) Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева Ганзейський хрест (Гамбург) Ганзейський хрест (Любек) Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Галліполійська зірка Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Вальтер Франц (нім. Walther Franz; 7 серпня 1880, Мюльгайм-на-Рурі — 19 січня 1956, Шенінген) — німецький військово-морський діяч, віцеадмірал (1 грудня 1928).

Біографія

7 квітня 1897 року вступив на службу в ВМФ кадетом. Пройшов підготовку на навчальних суднах «Шарлотта» (1898) і «Софія» (1899) і у військово-морському училищі (1900). 23 вересня 1900 року отримав звання лейтенанта. У 1901-03 роках знаходився в плаванні біля берегів Східної Азії на легких крейсерах «Буссард» і «Тетіс». З 26 серпня 1913 року — 2-й офіцер Адмірал-штабу в штабі командувача розвідувальними силами флоту, з 7 лютого 1916 року — в штабі флоту відкритого моря. Учасник Першої світової війни. З 3 вересня 1918 року — командир легкого крейсера «Кенігсберг».

Після демобілізації армії залишений на флоті. З 6 березня 1919 року — командир батальйону добровольчого полку «Кіль», брав участь у боях з прокомуністично налаштованими бунтівниками. З 1 жовтня 1919 року — директор артилерії і навігації, з 19 травня 1923 року — верф-обер-директор військово-морських верфей в Вільгельмсгафені. З 11 жовтня 1928 року — командувач морськими силами на Балтиці і 2-й адмірал дивізії лінійних кораблів. 1 січня 1930 року призначений командувачем лінійними кораблями, але вже 27 лютого 1930 року вийшов у відставку.

24 травня 1939 року повернутий на службу і зарахований у розпорядження ОКМ. З 3 вересня 1941 року — імперський комісар Призового суду. 29 вересня 1941 року призначений начальником видавничої служби ОКМ. 17 травня 1944 року залишив пост, а 31 травня вийшов у відставку.

Нагороди

• Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
• Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в сталі
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
• Орден Альберта (Саксонія), лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу з мечами
• Ганзейський Хрест (Гамбург і Любек)
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Військова медаль (Османська імперія)
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання

• Фотографія і нагороди Франца.