Василашко Василь Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василашко Василь Федорович
Василашко Василь Федорович.png
Народився 20 червня 1939(1939-06-20) (79 років)
с. Куражин,Новоушицького району Хмельницької області, Українська РСР
Громадянство Україна
Національність українець
Діяльність поет, публіцист
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів українська
Нагороди
Заслужений журналіст України
Премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений журналіст України
Республіканська літературна премія імені Лесі Українки

Василь Василашко читає свої вірші дітям.
Василь Василашко на зустрічі з юними читачами.


Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Василь Василашко на зустрічі в Національній бібліотеці України для дітей
Nuvola apps kaboodle.svg [1]

Васи́ль Фе́дорович Васила́шко (20 червня 1939) — український поет, журналіст. Заслужений журналіст України.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 20 червня 1939 року в селі Куражин, нині Новоушицького району Хмельницької області.

  • 1956 — закінчив середню школу в селі Калюс.
  • 1958 — закінчив Кам'янець-Подільський культосвітній технікум (нині Кам'янець-Подільське училище культури.
  • 1958 — завідувач, Іванківський сільський клуб Новоушицького р-ну.
  • 1958—1961 — служба в армії.
  • 1961—1966 — студент, Львівського державного університету ім. І.Франка.
  • 1965—1966 — завідувач відділу культури, редакція газети «Ленінська молодь» (м. Львів).
  • 1966—1967 — інструктор відділу культмасової роботи, оргвідділу, Львів, ОК ЛКСМУ.
  • 1967—1972 — інструктор, завідувач кабінету комсомольської роботи, ЦК ЛКСМУ.
  • 1972—1985 — науковий секретар, правління Товариства «Знання» УРСР.
  • 1985—1989 — член редколегії, головний редактор, Головної редколегії художньої, навчальної і дитячої літератури Держкомвидаву УРСР.
  • 1989—1997 — головний редактор, Видавництво дитячої літератури «Веселка».
  • 1997—1999 — начальник Головного управління координації діяльності державних ЗМІ, Міністерство інформації України[1]

Член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки письменників України.

Нині — вчений секретар правління Товариства «Знання» України.

Творча діяльність[ред. | ред. код]

Керівник проекту випуску книги «Взяв землю у власність — господарюй» (2001). Поезії друкувалися в щоквартальнику «Поезія» (1981), «Дванадцять місяців» (1993), «Україно, нене моя» (1993), «Моє рідне слово» (1995), «Словнику української мови в малюнках» (1995). Низка віршів опублікована в українських періодичних виданнях за кордоном — у Польщі, Словаччині, США[2]. Автор понад сімдесяти текстів пісень у співавторстві з українськими композиторами[3]

Збірки поезій:

  • «Течія доріг» (1981),
  • «Ясинець» (1988),
  • «Чи Україні ти син?» (1994, 2004),
  • «Усміхнись веселкою з грози» (1999),
  • «Заговори, щоб я тебе побачив» (2011),
  • «Шевченку — мій!» (2014).

Ілюстрована поетична книжка:

  • «Казка-байка: чесний Лис» (2006).

Публіцистичні книги:

  • «Розвиток просвітництва в Україні в ХХІ столітті» (2001),
  • «Україні — українську!» (2002),
  • «Знання: Традиції і сучасність» (2003, 2004),
  • «Через терни — до України» (2006, у співавторстві),
  • «Відроджуймось — не перероджуймось» (2007),
  • «Голодомор на теренах Поділля» (2015).

Нагороди і премії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Письменники України: Довідник. — Дніпропетровськ: ВПОП «Дніпро», 1996. — С. 35.
  • Кетяг сліпучого квіту: До 75-річчя заснування Кам'янець-Подільського училища культури. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 12—13.