Васькало Роман Вікторович
Васькало Роман Вікторович | |
---|---|
![]() | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Народження | 3 грудня 1988 Львів |
Смерть | 22 липня 2014 (25 років) Довжанське |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Військова служба | |
Роки служби | 2014 |
Приналежність | ![]() |
Вид ЗС | ![]() |
Рід військ | ![]() |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
![]() |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0c/%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%A0._%D0%92%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE..jpg/220px-%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%BA_%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%96_%D0%A0._%D0%92%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%BE..jpg)
Рома́н Ві́кторович Васькало (3 грудня 1988, Львів — 22 липня 2014, Довжанське) — старший солдат Збройних сил України.
Народився 1988 року у місті Львів. Мешкав у мікрорайоні Левандівка. Закінчив ПТУ № 52 (на даний час — Львівське міжрегіональне вище професійне училище залізничного транспорту) та здобув професію: «Бригадир (звільнений) з поточного утримання й ремонту колій та штучних споруд», відслужив строкову службу у лавах ЗСУ.
у 2007 році пішов працювати на Львівську залізницю, Підзамчівська дистанція, де влаштувався за спеціальністю монтер колії. Любив рибалити, збирати гриби, господарював на землі, хоча виріс у місті.
Мобілізований 10 травня 2014 року, старший навідник 24-ї механізованої бригади. Мав «бронь», міг швидко повернутися, проте відмовився покидати побратимів.
Загинув у бою в районі селища Довжанське на Луганщині — один зі снарядів під час артилерійського обстрілу терористами влучив поруч із бійцем. Тіло загиблого довгий час не віддавали бойовики. Після тривалих переговорів, його змогли доправити на батьківщину. У тому ж бою загинув Олександр Савченко.
30 липня 2014 року львів'яни провели загиблого військовослужбовця в останню путь; могила — на полі почесних поховань Личаківського цвинтаря.
Залишились батьки Ольга Іванівна та Віктор Миронович, дружина Ольга та син Матвій 2012 р. н.
14 березня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом За мужність III ступеня.[1]
У липні 2016 року у Підзамчівській дистанції колії встановлено та освячено меморіальну таблицю пам'яті Романа Васькала.
- ↑ Указ Президента України від 14 березня року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Васькало Роман Вікторович [Архівовано 28 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Воїни Світла [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Роман Васькало [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- У Підзамчівській дистанції колії встановлено меморіальну дошку пам'яті героя-залізничника Романа Васькала [Архівовано 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Дзвін Пам'яті пролунав сім разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників [Архівовано 24 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Меморіал Героїв, які загинули в російсько-українській війні (учасники АТО та ООС) [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
- Старші солдати (Україна)
- Народились 3 грудня
- Народились 1988
- Померли 22 липня
- Померли 2014
- Поховані на Личаківському цвинтарі
- Військовики 24-ї окремої механізованої бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Львова
- Померли в Довжанському районі