Велике князівство Тверське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Велике князівство Тверське
Великое княжество Тверское
1247 – 1485

Герб of Твері

Герб

Столиця Твер
Мови Російська
Релігії православ'я
Форма правління Монархія
Історія
 - Засновано 1247
 - Ліквідовано 1485

Велике Тве́рське князі́вство — велике князівство на північному сході Русі зі столицею у місті Твер (спочатку як удільне). Існувало з 1247 по 1485 рік.

Територія[ред.ред. код]

Знаходилось на Волзькому торговельному шляху, що поєднував Каспійське море з Балтійським морем. Цікаво, що на початку XI століття муромський князь Гліб Володимирович, поспішаючи до свого хворого батька в Київ, у 1015 році, обрав не прямий (через землі свободолюбних вятичів), а обхідний, що пролягав по залюдненій місцевості — вверх по ріці Волзі до ріки Тьми і звідти на південь через Смоленськ.

Духовний центр Тверської держави — Свято-Успенський Жолтиків монастир. Заснований 1394 року єпископом Арсенієм Тверським — вихованцем Києво-Печерської Лаври зі згоди великого князя Тверського.

1327 року відбулось Тверське повстання.

Тверське князівство знищено внаслідок агресії Московської держави за підтримки Орди. Головним чином це сталось за діяльності московського князя Івана Калити, який, зокрема, звів наклеп на князя Олександра Михайловича. Того викликали на ханський суд і вбили разом з сином Федором. Після вбивства в Орді тверських князів Калита наказав зняти дзвін зі Спаського собору та перевезти до Москви.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Костецька Марія. Колаборант Іван Калита… С. 21.

Джерела[ред.ред. код]