Венгринович Степан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Венгринович Степан
ArticleImages 47276 ST-Venhrynovytch-starshyna.jpg
Народився 7 квітня 1897(1897-04-07)
Хиринка
Помер 19 червня 1954(1954-06-19) (57 років)
Джонка[d], Нанайський район, Хабаровський край, РРФСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland (1928–1980).svg Польща
Діяльність мемуарист
письменник
Alma mater Богословський факультет Львівського університету[d]
Конфесія Українська греко-католицька церква
Діти Венгринович Тирс Стефанович

Венгринович Степан (7 квітня 1897(18970407), Хиринка — 19 червня 1954, Джонка) — український письменник, мемуарист, священик УГКЦ, вояк УГА.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 квітня 1897 р. у с. Хиринці поблизу Перемишля в родині священика УГКЦ. Закінчивши Перемиську гімназію у 1915 р., хлопець розпочав теологічні студії у Перемишлі, згодом перевівся до Львова. Зробивши перерву у навчанні, воював у складі УГА (1918—1919). Влітку 1919 р. о. Степан потрапив у полон (Станіславівський табір).[1] Закінчив теологічний факультет Львівського університету, працював катехитом гімназії у Дрогобичі. У 1921 р. одружився з Софією, донькою священика, а у тому самому році він сам стає священиком. Рукоположив його митрополит Андрей у соборі святого Юра.

У 1927—1944 рр. працював у Сяноці, навчав українських дітей у польських школах; працював заступником директора Лемківського музею у Сяноці. У роки німецько-нацистської окупації був шкільним інспектором у Сяніцькому повіті.[1] Обох синів священика (Оріон і Тирс) забрали до Німеччини на роботу (пізніше Оріон виїде до Австралії, де стане архітектором, Тирс — до Кракова, де стане відомим графіком; саме завдяки їм вийде автобіографічна книга «Добровільно»).

У 1946 р. переїхав із родиною до с. Ваньовичів поблизу Самбора, (де у парафіяльному домі жив його батько)[1] потім до Самбора.

У 1948 р. був заарештований разом із дружиною. Спочатку, до травня 1950-ого, був Бориславський «етапний лагер». Потім був відправлений до Хабаровського краю. Здоров'я отця Степана погіршувалось. Помер раптово 19 червня 1954 р. помер у с. Джонці Нанайського району (Хабаровський край).

Творчість[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Я залишився тим, ким був