Вендський музей
Вендський музей  | |
|---|---|
| нім. Wendisches Museum Cottbus н.-луж. Serbski muzej Chóśebuz | |
 | |
| 51°45′35″ пн. ш. 14°20′04″ сх. д. / 51.75980000002777359° пн. ш. 14.334500000027777133° сх. д.Координати: 51°45′35″ пн. ш. 14°20′04″ сх. д. / 51.75980000002777359° пн. ш. 14.334500000027777133° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Присвячено | венди і сорабістика |
| Країна |
 Німеччина |
| Розташування | Котбус |
| Адреса | 03046 Mühlenstraße 12, 03046 Cottbus |
| Засновано | 1908 |
| Відкрито | 3 червня 1994 |
| Директор | Werner Meshkankd[1] |
| Сайт | wendisches-museum.de |
  Вендський музей (Німеччина) | |
 | |
 Вендський музей у Вікісховищі | |
Вендський музей[2][3] (нім. Wendisches Museum Cottbus, н.-луж. Serbski muzej[4], також Serbski muzej Chóśebuz) — музей у місті Котбус, який є центральним музеєм історії та культури народу вендів (лужичан) у Нижній Лужиці. Сучасний музей було відкрито 1994 року, але його колекція започаткована 1908 року, коли в міському музеї було зібрано експонати, котрі розповідали про вендів.
Історія і опис[ред. | ред. код]
Перша колекція експонатів, що розповідала про історію і культуру вендів, була представлена в міському (краєзнавчому) музеї Котбуса в 1908 році — вона проіснувала у відкритому доступі до епохи Третього рейху. Велика частина експонатів цієї колекції була втрачена в роки Другої світової війни.
Вже в епоху НДР, в 1980 році, в Котбусі — у палаці, розташованому в парку Браніц — було створено музей літератури мовами лужичан: спочатку це була постійна експозиція, але потім трансформувалась у пересувну виставку. Через деякий час ця колекція була відправлена до архіву. Після 1985 року на основі архівних матеріалів була розроблена нова постійна експозиція: мета полягала в тому, щоб створити виставку не лише про літературу, а й про музику, фольклор та образотворче мистецтво вендів. Після повторного об'єднання Німеччини, 3 червня 1994 року, зусилля дали свої плоди і в місті було відкрито повноцінний музей вендів[5]. Крім постійної експозиції, у 15 виставкових залах краєзнавчого музею з моменту його заснування пройшли більше чотирьох десятків спеціальних виставок найрізноманітнішої тематики: всі виставки були двомовними (німецько-сорбськими). Сьогодні в стінах музею зберігається найбільша колекція нижньосербських національних костюмів.
Див. також[ред. | ред. код]
- Музей лужицьких сербів
- Техаський музей культурної спадщини лужичан
- Монастирська («вендська») церква[de]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://wendisches-museum.de/ueber-uns/
- ↑ КОТБУС •. bigenc.ru. Большая российская энциклопедия. Архів оригіналу за 20 лютого 2019. Процитовано 20 лютого 2019.
- ↑ Где придумали пасхальные фонтаны?. dw.com (рос.). Deutsche Welle. 31 березня 2018. Процитовано 20 лютого 2019.
- ↑ Werner Meschkank Zu den Begriffen „Sorben“ und „Wenden“ на сайті Wayback Machine..
- ↑ Elka Tschernokoshewa, Ines Keller. Dialogische Begegnungen. Minderheiten — Mehrheiten aus hybridologischer Sicht. [Архівовано 2019-02-24 у Wayback Machine.] — Waxmann Verlag, 2011. — С. 128. — 349 с. — ISBN 9783830974215.
Література[ред. | ред. код]
- Werner Meschkank: Serbski muzej w Chośebuzu. Das Wendische Museum in Cottbus. Wendisches Museum, Cottbus, 1996. (Kleiner Museumsführer niedersorbisch/deutsch).
- Albrecht Lange: Die Tracht des Hannoverschen Wendlandes. Drastwa Polobskich Slowjanow w Hannoverskej. Herausgegeben vom Wendischen Museum Cottbus, Textredaktion Martina Noack, Bildredaktion Michael Kablitz.
Посилання[ред. | ред. код]
- Wendisches Museum Cottbus / Serbski muzej Chóśebuz. lausitzer-museenland.de (нім.). Lausitzer Museenland. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 20 лютого 2019.
|
